Українська афористика Х-ХХ ст. [Коллектив авторов -- Афоризмы] (pdf) читать постранично

Книга в формате pdf! Изображения и текст могут не отображаться!


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

УКРАЇНСЬКА АФОРИСТИКА X-XX ст.

Київ, Видавничий центр “Просвіта”, 2001

УКРАЇНСЬКА АФОРИСТИКА X-XX ст.

Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка
Головний редактор - Роман Коваль
Упорядники - Роман Коваль, Валерій Шевчук, Микола Михальченко
Науковий консультант - Петро Кононенко
Директор проекту - Андрій Коваль
Автор ідеї - Леонід Кравчук
Київ, Видавничий центр “Просвіта”, 2001

Редакційна колегія:
Сергій БЕХ – вчитель української мови і літератури;
Сергій БОЛТІВЕЦЬ – к. пед. н., заступник директора Інституту психології ім. Г. Костюка АПН України;
Ярема ГОЯН – письменник, лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка;
Іван ДРАЧ – поет, лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка, Голова Державного комітету інформаційної
політики, телебачення і радіомовлення України;
Василь ГЕРАСИМ’ЮК – письменник, журналіст;
Василь КЛІЧАК – письменник, директор ВЦ “Просвіта”;
Андрій КОВАЛЬ – історик, голова Товариства “Україна – Іспанія”;
Євген КОВАЛЬ – студент 4-го курсу поліграфічного факультету Національного технічного університету України
“КПІ”;
Роман КОВАЛЬ – письменник, Президент Історичного Клубу “Холодний Яр”;
Валерій КОЛІНЬКО – журналіст, головний редактор Головної редакції інформації Національної радіокомпанії
України;
Петро КОНОНЕНКО – проф., д. філол. наук, директор Інституту україністики;
Микола МИХАЛЬЧЕНКО – проф., д. філос. н., Президент Академії політичних наук;
Юрій МУШКЕТИК – письменник, Голова Національної спілки письменників України;
Віктор МОРОЗ – журналіст, директор Творчо-виробничого об’єднання художніх програм Національної
радіокомпанії України;
Віктор НАБРУСКО – журналіст, Президент Національної радіокомпанії України;
Віктор РАДІОНОВ – публіцист, громадський діяч;
Ігор РИМАРУК – письменник, відповідальний секретар журналу “Сучасність”;
Віктор РОГ – публіцист, громадський діяч;
Ольга СТРАШЕНКО – поетеса, завідуюча бібліотеки ім. Ю. Смолича
Валентин ЧЕМЕРИС – письменник, заступник редактора газети “Літературна Україна”;
Володимир ЧЕРНЯК – проф., д. економ. наук, народний депутат України;
Олександр ШАРВАРОК – перший заступник директора Творчо-виробничого об’єднання художніх програм
Національної радіокомпанії України;
Валерій ШЕВЧУК – письменник, лауреат Державної премії ім.Тараса Шевченка, лауреат літературних премій
ім. Олени Пчілки, ім. Євгена Маланюка, ім. Івана Огієнка, ім. Олександра Копиленка та фонду Антоновичів
(США), Кавалер ордена Ярослава Мудрого, Заслужений діяч польської культури;
Василь ШКЛЯР – письменник, лауреат премії “Золотий Бабай”.
Дякуємо за допомогу у підготовці видання к. філософ. н. Василю ЛІСОВОМУ,
а також - Юрію БЕДЗИКУ, Людмилі БУТЕНКО, к. філософ. н. Галині ЛОЗКО, Олександру МАСЛАКУ, Петрові
ОСАДЧУКУ, Гураму ПЕТРІАШВІЛІ, Дмитру СТУСУ, Леоніду ЧЕРЕВАТЕНКУ, Світану ЩЕРБИНІ, Юлії УЛЯНИЧ,
Людмилі БОЙКО.
Відповідальний секретар Марія КРАЩЕНКО
Голова Видавничої Ради Леонід КРАВЧУК
Книжка видана за сприяння фонду «Відродження»
© Андрій КОВАЛЬ, 2001
© Роман КОВАЛЬ, 2001

2

Скарби національної культури
Проблема правдивого відтворення історії України привертає увагу вже не одного покоління дослідників.
Використовуються літературо- і мистецтвознавчі, філософсько-соціологічні та інші засоби вивчення
української історії. Поряд зі звичайними існує ще одне джерело, яке сконцентрувало в собі значний потенціал
знань про історію, спосіб життя, традиції українського народу, – афористичну мудрість.
Українська афористика – це не тільки джерело народної мудрості, а й духовна субстанція, яка зберігає оцінки
діянь визначних особистостей, взаємин соціальних верств і груп в українському соціумі, ставлення українців
до своїх сусідів поза межами країни і в самій Україні.
Та, як не дивно, до цього часу українська афористика для суспільних наук і публіцистики в значній мірі була
tabula rasa.
Засновуючи серію праць з історії української та світової афористики, ми виходимо з необхідності осмислення
української думки в контексті думки світової.
Український афоризм – це витвір нашого історичного буття і національної свідомості. В ньому осмислення
минулого, полеміка з сьогоденням, апеляція до майбутнього, а іноді і пророцтво.
Афоризму часто притаманні категоричність і тенденційність. Це пов’язано з його жанровою специфікою, а
також вказує на глибинний зв’язок із традиціями.
Думка, позбавлена тенденційності, як вищого прояву творчої суб’єктивності і категоричності, як невід’ємної
властивості волі і характеру, стає аморфною, безбарвною, відкритою для сторонніх небажаних впливів.
Тенденційність є ефективною формою захисту особистості і народу від нівеляції, а категоричність є дієвою
формою самоствердження.
Афоризм – це концентрат традиції, квінтесенція національної екзистенції. Афоризм – це одночасно