Шульгин Василий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

«російською», написано ...»українською».

У такому вигляді ті, хто сповідує українство, підносять препаровану історію козацького періоду

російському інтелігентові; і він, маючи про козаків вельми слабкі відомості, вірить.

РОЗДЯГАЙТЕ НАС, зі спогадів В. Шульгіна

Я не пам’ятаю, скільки годин це продовжувалося. Я абсолютно знеміг і перестав допомагати

Мілюкову. Інші теж вже абсолютно видихалися. Лише Мілюков сидів упертий і свіжий...

...Ми вважаємо за краще бути жебраками, проте жебраками в своїй країні. Якщо ви (соціалісти –

авт.) можете нам зберегти цю країну і врятувати її, роздягайте нас, ми за цим тужити не будемо.

..Не скажу, щоб вся Дума цілком бажала революції; це було б неправдою. Але навіть не бажаючи

цього, ми революцію творили. Нам від цієї революції не відректися, ми з нею зв’язалися, ми з нею

спаялися і несемо за це моральну відповідальність.

...Хтось згадав знамените столипінське «Не залякаєте». До чого тут воно? Так, в другій Державній

Думі лякали.

Хто і кого лякає тут? Чому весь час говорять про те, що треба рятувати революцію, коли ніякої

загрози не існує.

...Чому стверджують, що звідкись загрожує поки невидима контрреволюція? Треба дати собі в

цьому звіт. П’ять місяців тому кожного, хто наважився б що-небудь сказати проти революції,

розтерзали б на частини. Чому ж тепер настрій у всіх змінився? Причина тут – в помилках уряду.

...Я хочу, щоб вся влада (Тимчасового уряду – авт.) влада, серед якої, я не знаю, є чи ні особи, які

мало не підозрюють мене в контрреволюції, аби ця влада була дійсно сильною.

ПРИНЦИПІВ НЕ ЗРАДИМО, з статті В. Шульгіна в газеті «Киянин» від 10 березня 1918 р.

Оскільки ми німців не кликали, то ми не хочемо користуватися благами відносного спокою і

деякої політичної свободи, які німці нам принесли. Ми на це не маємо права...

Ми завжди були чесними супротивниками. І своїх принципів не зрадимо. Німцям, які прийшли в

наше місто, ми це говоримо відкрито і прямо. Ми – ваші вороги. Ми можемо бути вашими

військовополоненими, однак вашими друзями ми не будемо доти, доки йде війна.

ДЯКУЄМО КИЄВУ, з статті В. Шульгіна «Справа Бейліса»

Не зважаючи на те, що було зроблено можливе і неможливе, не зважаючи на те, що були пущені в

хід найлукавіші спокуси, – прості російські люди знайшли пряму дорогу.

Коли ми думаємо про це, нам стає і радісно, і гірко. Гірко тому, що ми ясно бачили, як ті, хто

стоїть на вершині і повинен подавати приклад цим темним низам, збилися з шляху і пішли кривою

дорогою, засліплені політичною пристрастю. Гірко бачити вождів народних в ролі спокусників і

розпусників.

Проте коли ми думаємо, що прості російські люди, не маючи можливості силою розуму і знання

розібратися в тій страшній гущавині, в яку їх завели, однією лише чистотою серця знайшли вірний

шлях з... дрімучого лісу, наповненого страшними примарами і привидами, – з радістю і гордістю

б’ється наше серце.

Низький уклін цим київським хохлам, чиї безвісні імена знову потонуть в океані народу! Їм –

бідним, темним людям – довелося своїми невмілими, але вірними добру і правді руками

виправляти злу справу тих, для кого суд лише знаряддя, для кого немає доброго і злого, а є тільки

вигода чи невигода політична.

Їм, цим сірим громадянам Київської землі, довелося перед лицем всього світу рятувати чистоту

російського суду і честь російського імені. Спасибі їм, спасибі землі, що їх вигодувала, спасибі

старому Києву, з висот якого світло знову заблищало на всій російській землі!

ОГОЛОСИТИ СВЯЩЕННУ ВІЙНУ, з листа В. Шульгіна М. Алексєєву

Добровольча армія повинна покінчити зі всякими коливаннями, залишити думку про Засновницькі

Збори і народоправство, яким з мислячих людей ніхто не вірить, і сконцентрувати всі сили на

одному завданні – вирвати російський імператорський будинок з фізичного володіння німців і

поставити його в таке становище, щоб, спираючись на наступаючу Японію, від імені государя,

який вступив на престол, оголосити священну війну проти німців...

З ВОВКАМИ ЖИТИ, з книги В. Шульгіна «Листи російським емігрантам»

Те, що роблять комуністи в даний час, тобто в другій половині XX століття, не тільки корисно, але

і абсолютно необхідно для 220-мільйонного народу, який вони за собою ведуть. Мало того, воно

рятівне для всього людства, вони відстоюють мир у всьому світі.