Місяць, обмитий дощем [Володимир Савович Лис] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

Annotation

Ця збірка різнобарвних, але водночас таких споріднених есеїв і новел про життя — немов букет зібраного восени листя. Серйозні, а інколи й іронічні роздуми про сенс щоденного буття й плин часу, про історичну долю України й таємниці людського серця… Як відпустити минуле та не боятися нових зустрічей? Де черпати наснагу на кожен день? Як розпізнати поворотні моменти й навчитися не шукати підтексту у випадковостях? Треба просто радіти життю й дихати на повні груди! Натхненні історії з добрим гумором, прості, але такі важливі для кожного цінності, звичні й рідні для нас слова…


Володимир Лис

Я мусив про це написати

І. Шлях равлика

Десять слів

Подарунок учителя

Подвиги, ордени, перемога

Ісус: Боже і людське

Відчинені двері

Уділ

Рожеві кульки

Шлях равлика

Що нагадує…

Травинка

Біле на білому

Безсоння, просто безсоння

Сльоза-ілюзія

Викреслені народи

Шкода Екримію

Лист

До і після «епохи Гутенберга»

Запитання з пошарпаного папірця

Політ

ІІ. Колюче терня

Осколок

Труха

Прошена Арсениха

Семенів заповіт

Дитина війни

Кішка

Колюче терня

Записка

Перший лід

Обличчя

Дружина чиновника

Ідеал

Дезінформація

Білі ворони

Запах вітру

Розмова в дорозі

ІІІ. Нобелівка і яблука

Катерина

Рядок

Воля

Заручник Максим Рильський

Нобелівка і яблука

Василеве плече

Прощання зі світлим Поетом

Батьківська хата Архипа Данилюка

Схожа на своїх прадідів і правнуків

Особиста думка

День ангела з Олегом Лишегою

Крила Короткевича

Троє у Всесвіті, не рахуючи поезії

Світ від Кестлера й Уіндема

Дві помилки Йосифа Бродського

Шоу і користь скоромного

І Лєнін, і Санов…

Серпик «правильного» Місяця

Сучасні нагульновці

Слава справжнім «графоманам»!

Так хотів би прочитати

Компанія

ІV. Нява й Інтеграл


Володимир Лис


Місяць, обмитий дощем


Я мусив про це написати


Більшість читачів знають мене як романіста. Але крім романів, яких набралося вже півтора десятка, я все свідоме життя писав і так звану малу, або коротку прозу. З юності, ще зі шкільних років — етюди, новели, з дев’яностих років минулого століття — есеї. Писав їх тому, що… писалося, бо не міг не писати, це становило основу мого життя. Це були й мої просто роздуми, вправи у слові, але здебільшого реакція на щось, що схвилювало, як то кажуть, зачепило, на якийсь життєвий епізод, свідком якого я став, серйозні або іронічні, інколи з гіркою іронією, роздуми з приводу чогось, що відбулося, побаченого і почутого, важливого іноді тільки для мене самого, реакція на чиюсь творчість, на природу і її дива, сам плин життя, а з часом — і роздуми про його сенс та людське призначення.

Частину цієї прози час від часу друкували в газетах, журналах, альманахах, збірниках, ще більше таких моїх творінь не друкували ніде, хоч і були завершені. А ще є новели й есеї, які з різних причин не дописав, лишилися і начерки та маленькі ескізи до тих же новел і есеїв, спонтанні записи.

Усі ці малі речі я писав здебільшого для себе, але не так давно, переглянувши з метою очищення пару папок, у яких вони зберігалися, подумав: може, усе-таки варто їх надрукувати? Раптом вони будуть цікаві й іншим, а комусь навіть знадобляться… Тим більше, що там немає творів нещирих, навмисних, є не тільки мої погляди, думки, фантазії, а й моя душа. Отож, я вирішив їх видати, привівши до пуття. Дещо давнє, слабке, забракував. Частину лишив таким, як було, частину доробив і дописав, щось переробив, бо досвід збагатив мої погляди, а часом наповнив їх новим змістом. Написав трохи нових есеїв як роздуми щодо теперішніх подій і явищ, бо знову ж таки — не міг промовчати.

Так і з’явилася ця збірка. Твори, які ввійшли до неї, поділяються на ті, що про життя, моє осмислення його, складного, драматичного, іноді трагічного, але й захопливого, про літературу і тих, хто її творив, про улюблені твори, про те, що викликало в мене непідробне захоплення, а подеколи навпаки — заперечення. Про людські почуття,