Прекраснейший текст! Не текст, а горький мёд. Лучшее, из того, что написал Михаил Евграфович. Литературный язык - чистое наслаждение. Жемчужина отечественной словесности. А прочесть эту книгу, нужно уже поживши. Будучи никак не моложе тридцати.
Школьникам эту книгу не "прожить". Не прочувствовать, как красива родная речь в этом романе.
Интереснейшая история в замечательном переводе. Можжевельник. Мрачный северный город, где всегда зябко и сыро. Маррон Шед, жалкий никудышный человек. Тварь дрожащая, что право имеет. Но... ему сочувствуешь и сопереживаешь его рефлексиям. Замечательный текст!
Первые два романа "Чёрной гвардии" - это жемчужины тёмной фэнтези. И лучше Шведова никто историю Каркуна не перевёл. А последующий "Чёрный отряд" - третья книга и т. д., в других переводах - просто ремесловщина без грана таланта. Оригинальный текст автора реально изуродовали поденщики. Сюжет тащит, но читать не очень. Лишь первые две читаются замечательно.
подивився на Холлі.
— Хто ви така?
— ЛЕП,— відповіла Холлі.
Офіційно вона не належала до ЛЕП, тож можна було сказати, що вона видавала себе за поліцейського офіцера.
Дуда примружив око.
— А я вас знаю. Ельфійка. Та, що перемогла гоблінів. Бачив по цифровому. Ви більше не в ЛЕП.
У Холлі закалатало серце. Як добре знову бути в справі. Якою б та справа не була.
— Може й ні, Дуда, але я прийшла по тебе. Хочеш піти тихо?
— І провести кілька століть у в’язниці в Атлантиді? Як думаєте? — сказав Дуда Дей і впав на коліна.
Крихітка-піксі полетів, мов камінь із пращі, пробираючись під сидіннями, повертаючи то ліворуч, то праворуч.
Холлі накинула каптура і побігла до пожежного виходу. Саме туди і прямував Дуда. Гарний злочинець завжди перевіряє аварійні виходи, куди б він не потрапив.
Дуда дістався туди швидше за неї і вискочив за двері, як собака через хвіртку. Холлі тільки і побачила, що синю пляму його комбінезону.
Короткі зустрічі 3...
Опал Кобой
Мушу зізнатися, що віч-на-віч з Опал Кобой я не говорив. Як я не благав своїх знайомих ельфів, вони нічим не змогли допомогти. Опал Кобой у ельфів ворог номер один, і жодну людину до неї і за тисячу кілометрів не підпускають. Фоулі передав лише фрагмент відео із судового засідання. Я з великим інтересом переглянув його на маленькому ельфійському плеєрі, який він мені позичив. Дивовижна штука. Має такі чутливі датчики, що я можу переглядати диски моїх сусідів, що стоять у них на полицях.
Але повернімося до Опал. На вигляд вона не є небезпечною. Маленька піксі з ляльковим личком. Якби ви побачили її на вулиці, допомогли б шукати маму. Але зазирніть їй в очі, і вас налякає божевілля. Під час суду прокурор її запитав: «Міс Кобой, чому ви це зробили?»
Вона підняла на нього ці холодні мертві очі і сказала: «Тому що ніхто не думав, що це можливо». І я, і всі присутні на засіданні зрозуміли, що Опал Кобой не переймається через усіх загиблих. Зовсім.
Переглянувши відео, я зрадів, що не довелося зустрічатися з Опал особисто. І робити цього не хочеться.
Последние комментарии
3 часов 54 минут назад
11 часов 4 минут назад
12 часов 11 минут назад
13 часов 16 минут назад
13 часов 38 минут назад
13 часов 44 минут назад