Стен Анна [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

СТЕН Ганна Петрівна


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: німецько-американо-російський.

Актриса, художниця. Перша українська акторка в Голлівуді.

З інтелігентської родини. Батько, Фесак (Реснак?) П., – балетмейстер.

Народилася 3 грудня 1908 р. в м. Києві Російської імперії (нині – столиця України).

Померла 12 листопада 1993 р. в м. Нью-Йорку (США). Похована на місцевому цвинтарі.

Навчалася в Київських балетній школі і державному театральному технікумі.

Як актриса дебютувала епізодичною роллю в радянському кінофільмі «Москва в Жовтні» (1927).

Виїхавши на зйомки з СРСР до Німеччини, не повернулася (1928), щоб пізніше перебратися до

США (1932).

Знялася в стрічках: радянських – «Земля в полоні», «Жовта книжка», «Дівчина з коробкою» (усі –

1927), «Провокатор», «Мій син», «Білий орел» (усі – 1927), «Торговці славою», «Золотий дзьоб»

(обидві – 1928); німецьких – «Вбивця Дмитро Карамазов», «Бухгалтер Кремке» (обидві – 1930),

«Бомби над Монте-Карло», «Сальто-мортале» (обидві – 1930), «Бурі пристрасті» (1932);

голлівудських – «Ми знову живі», «Нана» (обидві – 1934), «Весільна ніч» (1935), «Самотня жінка»

(1936), «Експрес вигнання» (1939), «Чоловік, за яким я заміжжю» (1940), «Так закінчується наша

ніч» (1941), «Вони прийшли зруйнувати Америку» (1943), «Три російських дівчини», «Та, яка

ризикує» (обидві – 1944), «Давайте трохи поживемо» (1948), «Солдат успіху» (1955), «Збіглі

доньки» (1956), «Черниця і сержант» (1962).

Займалася живописом. Роботи експонувалися в Бостонському музеї, низці європейських країн.

У Франції пройшла ретроспектива, присвячена нашій землячці (1999).

Серед друзів та близьких знайомих С. – Г. Коваленко, К. Станіславський, Б. Барнет, А. Судокевич, Г. Альберс, Л. Оболенський, В. Турін, Ю. Тамарський, Е. Дюпон, В. Качалов, В. Мейерхольд, Х.

Шварц та ін.


***

НИНІШНЄ ДАРОВАНЕ, з життєвого кредо Г. Стен

Нинішнє дароване.

ВИМУШЕНА ЕМІГРАЦІЯ, з кореспонденції «Під плащем у Мельпомени» на m-

llekolombina.livejournal.com

У радянському кіно 1920-х рр. красунь було предостатньо. Біда в тому, що не дуже-то воно їх

потребувало. Кіноавангард не відчував в них потреби: Марфа Лапкіна або Віра Барановська мали

куди більше шансів, ніж красиві пані з «колишніх» або причаровувачки сучасного типу.

Критика не знала, що з ними робити: про всяк випадок жіноча краса прирівнювалася до

«пережитків», а режисери фільмів, в яких з’являлися красуні, вислуховували звинувачення в

«потуранні буржуазним смакам».

Одним з виправдань такої появи могло бути класово чуже або зовсім іноземне походження героїні.

Втім, героїні подібного типу не особливо були затребувані радянським кінематографом й актриси

не могли бути задоволеними таким обмеженням свого амплуа – отож, так чи інакше, вони або

вимушено емігрували (як Віра Малиновська чи Ганна Стен), або пристосовувалися до нових умов.


ПИСАНА КРАСУНЯ, з книги Г. Ріхтера «Людина з кіноапаратом»

Пудовкін, в порівнянні з Ейзенштейном, все-таки ще давав шанс акторові.

...Прийшла маса народу, на запрошення і без запрошення; окрім Асті Нільсен і Пудовкіна, були

подружжя Хіндеміт, писана красуня Ганна Стен, яка саме святкувала свій тріумф в «Братах

Карамазових», Курт Пінтус, Фрідріх Вольф, Піскатор, молодий голландський режисер Йоріс

Івенс, актриса Маргарет Мельцер, похмурий художник Ельце, піонер звукового кіно Гвідо

Бадж’єр, друг поетів Карл Оттен, друг кіно Хайнц Френкель, Вальтер Рутман, Біла Балаш та інші.


СЕКСАПІЛЬНА «ПРОЙДА», зі спогадів С. Голдвіна

День, коли я побачив її, був найзначнішим днем у всій моїй кар’єрі. Я подумав: «Це справжня

зірка! У неї є все. І зовнішність, і стиль, і сексапільність, і клас. У неї природна краса,

інтелігентність, інтуїція природженої актриси, серйозне знання життя. І вона могла б зіграти, як

«пройда»!

...Кожен думав, що Ганна була німкенею, багато хто і зараз так думає. Можливо, тому, що всі свої

хіти вона зробила в німецькому кіно.

Та ні. Вона була росіянкою. Українкою. Це правда. Вона народилася в Києві. Але її сценічна

діяльність почалася в Росії. У Москві. І там же вона знімалася у фільмах.


СТАНДАРТ КОНТИНЕНТАЛЬНОЇ КРАСИ, з оцінки Г. Стен американським журналом

«Вераєті» в 1931 р.

Г. Стен блискуче утілила на екрані Грушеньку. З нею в німецьке кіно прийшов новий образ. Вона

за походженням росіянка, але в деякі моменти виступає, як