Українсько-російський словник мовних і фразеологічних відмінностей [Автор невідомий] (fb2) читать онлайн

УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКИЙ СЛОВНИК МОВНИХ І ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ВІДМІННОСТЕЙ (Текст російською мовою набрано письмівкою)

Юрій Завгородній Віднайдений скарб української фразеології Один з невідомих словників

Створення невідомого фразеологічного словника, про який піде далі мова, його походження, автор чи автори — все поспіль виявилося не тільки для мене досить загадковою історією, яка давно вляглася на межі необхідности вже й детективного розслідування, вляглася і ніяк не зрушить з тої межі, бо так і не знайшлося досі жодного свідка, щоб з перших достовірних відомостей розпочати надалі активніші пошукові роботи. Понад три роки тому я вже розповідав про нього на сторінках газети «Слово Просвіти», після чого в ній час від часу друкувалися деякі сторінки з цього словника. Оскільки від того часу майже нічого не змінилося, то я повторю ту розповідь для нових читачів з деякими уточненнями і доповненнями.

Я звернувся тоді до читачів газети з надією, що, можливо, відгукнеться хто-небудь із тих, в кого могла зберегтися хоч якась інформація щодо вірогідного або й реального автора чи упорядника словника, що колись дістався мені без жодної назви й жодного натяку на своє походження. На жаль, до розгадки цієї історії мені й досі майже не вдалося наблизитися. Лише хтось поділився здогадом про можливу причетність до цієї роботи харків’янина Назара Петренка, котрий був засуджений більшовиками разом із більш відомим політичним діячем — Всеволодом Голубовичем та іншими однопартійцями на процесі 1921 року проти членів Української партії есерів. Начебто міг той Назар Петренко в сибірському засланні заходитися коло такої праці, бо мав до цього потяг і здібності. Це якось збігається з моїми давнішими відомостями, бо машинописний варіант словника, з якого я зняв для себе копію 1964 року, був справді привезений з Сибіру. Можливо, гіпотетичний автор цієї роботи мав під руками якісь інші словники та праці з мовознавства (словник Б. Грінченка — без усякого сумніву), щоби укласти свого вибіркового в одному напрямку словника. Можливо, це й справді міг бути вже згаданий Н. Петренко, який після відбуття свого концтабірного терміну не став повертатися в Україну, а його подальші сліди загубилися у сибірських безкраях (мабуть, він десь там працював деякий час, поки не був заарештований вдруге і засуджений вже «без права на листування», що означало термінологією тодішніх каральних органів попросту розстріл). Варіантів можна вигадати багато, бо його подальша доля після першого засудження і заслання мені невідома, хоча сам В. Голубович після першого суду був незабаром амністований, навіть досить активно співпрацював з більшовицьким режимом і був знищений тим режимом вже дещо пізніше — у тридцяті роки…

Мені завше стає журно й тривожно на душі, коли згадуються два поетичні рядки, колись написані латишем Кнутсом Скуєнієксом у мордовському таборі вже наприкінці шістдесятих років минулого століття, — «Все, що затиснеш до жмені,— витече, зміниться, щезне…». Цими рядками закінчувався вірш Скуєнієкса про Геракліта, про те, що не можна увійти до дня вчорашнього і щось там змінити, щоб виправити непоправне. Увійти й поправити, виправити, то справді зась, але багато хто пояснює з таких «наукових» засад своє небажання чи невміння взятися до серйозної роботи з оцінки і відновлення наших втрат саме з того зміненого чи замордованого з нашої історії, з нашої мови, з наших звичаїв, з усього того, чим іздавен ми відрізнялися від інших як окремий самобутній народ зі своєю історичною старожитністю. До руйнації нашої пам’яті, наших звичаїв, нашої мови докладали неймовірних зусиль різні завойовники кілька століть поспіль, але найстрашнішим за своїми наслідками було проминуле двадцяте століття. І справді, всіх нас, хто ще вважає себе українцями, не тільки набагато поменшало, але всі ми стали на сьогодні зовсім інакшими в поведінці, навіть у побутовій мові, аніж були наші прадіди на зламі дев’ятнадцятого століття, а що вже говорити-балакати за часи давніші, з яких збереглося ще менше. Про це з гіркотою постійно пишемо на сторінках своїх малотиражних українських видань, які ще жевріють окремими впертими вогниками між багатотисячними масовими російськомовними виданнями здебільш бульварного напрямку, хоча деякі з них і намагаються вдавати себе наближеними до інтелектуалів, навіть для підтвердження цього подекуди запрошують на свої сторінки і українських авторів. Щось дізнається з тих публікацій про наші проблеми і пересічний зденаціоналізований обиватель, але суто українські часописи (йдеться навіть не про мову, а про національний характер) читаються і обговорюються в надто вузьких колах. Про це ми іноді гнівно і гучно говоримо на мітингах, але, як усе меншає читачів суто українських часописів, так само меншають гурти маніфестантів під національними прапорами на столичних і провінційних майданах. Не ставив я перед собою завдання робити огляд загальної ситуації з тої пекучої проблеми збирання порозкиданого не тільки в українських землях, а й по всьому світу каміння наших давніх соборів, насамперед духовних, як і щодо стану тої складної проблеми, яку дехто зве дерусифікацією чи національним відродженням, а дехто — «насільствєнной українізацієй». Коли чую останнє, завше перед очима постає «тьотя Мотя з Курська», невмируща й досі особа з відомої п’єси Миколи Куліша «Мина Мазайло», яка воліла за краще бути зґвалтованою, ніж українізованою. Ця моя оповідка — лише коротке пояснення історії одного дивного скарбу, яким тішився близько сорока років потайки, майже сам-на-сам, лишень зрідка ділився копіями з найвірнішими побратимами. Наразі хочу повторно звернутися до професійних мовників з іншого боку болючого питання реабілітації нашого нормального природного правопису, який так нагло зґґвалтували в тридцяті роки «мовознавці» з репресивних органів, додаючи до того з кожним роком хоча й дрібніших правок, але постійно і до того вправно, що в сукупності вони вже майже встигли досягти тої мети, якої домагалися кремлівські ідеологи щодо побудови нової історичної спільноти на шостій частині суходолу земної кулі з одною мовою, з одною ідеологією. Наче й проминули найлихіші часи, наче й маємо тепер невід’ємне право самим розібратися в тім, як ми говоримо і як маємо нами говорене викласти на папері чи на дисплеї компутера. Були створили урядовим рішенням і комісію з фахівців для наведення ладу в правописі, та згодом суттєво поменшало в тій комісії саме фахівців, бо вирішили розібратися з проблемою тільки самі політики без науковців за старою схемою наближення всіх нас до метрополії, нехай і колишньої. Те саме може статися і з усією нашою історією, бо знову намагаються окремі представники начебто нашої влади змусити нас дивитися на самих себе чужими упередженими очима. Пересічним громадянам відома тільки частина залаштункової гри нинішніх можновладців навколо мовного питання. Пишуть інколи, що вже запізно щось переправляти, бо так уже сталося, бо всі вже звикли, тому навіщо потурати кільком десяткам «діяспорних вчених» з приводу їхнього бажання внести суттєві зміни до сучасного правопису, щоб повернутися і материковій Україні майже на сотню років тому до того мовного рівня, на якому завмерли заокеанські українці. Найчастіше противники змін (а я кажу — повернення до рідних першоджерел) наводять неоковирні приклади написання окремих слів, здебільшого іноземних, щоб уразити аж до переляку тих, хто неспроможний зрозуміти всю глибину мовної проблеми, її впливу на характер нації, на її самобутність. Бо питання є набагато глибшим, ніж сукупність правил написання окремих своїх слів чи іншомовних прізвищ. Хіба можна сперечатися про те, що логічна структура побудови словосполучень у реченнях прямцем впливає і на світосприйняття навколишнього світу, і на характер тих, хто користується цією мовою, на все, що ми призвичаїлися останнім часом називати менталітетом національної спільноти? А він у кожного давнього народу складався не одну тисячу років. За ці тисячоліття відбувалася кристалізація логічних структур нашої мови, яка нині вже зазнала надто болючих втрат і порушень. Для пояснення цієї думки я спробую скористатися сучасними технічними досягненнями: коли до мовної програми потрапляє вірус, то ця програма при розв’язанні навіть найпростіших задач найчастіше видає неправильне рішення або взагалі не працює. Може, тому й не знаходимо виходу з багатьох тупиків політичного й економічного лабіринтів, що користуємось каліченою мовною програмою, бо з неї досі не вичищено чужорідного вірусу. Невже ж так воно й є?..

Однак повертаюся ближче до історії того скарбу, про який мав намір розповісти. Для мене ця історія розпочалася влітку 1964 року від одної моєї знайомої — пані Надії Ніколенко, яка на той час уже була досить відомою професійною перекладачкою творів художньої літератури з російської на українську і навпаки, а на тодішнього мене, то вже літньою жінкою (їй тоді йшлося до шістдесятиліття), вона якраз нещодавно повернулася зі своїм чоловіком в Україну зі степових просторів східного Казахстану. Ще з кінця тридцятих років довелося їм удвох помандрувати кілька десятиліть за уральськими горами сибірськими просторами. Так сталося, що вона познайомилася з моїми тодішніми літературними вправами, а на той час у Києві, як і на всіх українських теренах, вже починало ізнову сутеніти для української інтелігенції, і я вже почав приховувати за псевдом свої вірші про Крути, Мазепу, пожежу книгозбірні або й звичайну лірику, де було повно смутку й зажури, хоча мені було тоді трохи за двадцять років. Дещо і зовсім зрідка з’являлося на сторінках офіційних видань, і кожного разу мої творіння зазнавали значного редакторського втручання, бо я завше мав ускладнення з мовними редакторами через невміння користуватися тодішнім (тобто теперішнім) українським правописом, його реґґґґґляментаціями щодо вживання відмінків і мовних зворотів, через ужиття деяких «націоналістичних» слів, хоча редактори ставилися до мене як до людини найчастіше досить доброзичливо, коли дізнавалися, що не довелося мені вчитися в школі української мови, що до неї прилучився самотужки з відчутною допомогою батька через давні українські книжки ще під час шкільного навчання в російській глибинці…

Ось тоді, після ближчого знайомства, пані Надія під великим секретом дала мені для передруку десь до ста сторінок машинопису якогось словника, який не мав жодних вихідних позначок: назви, автора, року видання тощо. Вже тоді в друкованому тексті було забагато суто друкарських огріхів, вочевидь, від багаторазового передруку поспіхом, потайки від сторонніх очей. У ті часи я не надто насмілився з кимось ділитися тим дарунком, а незабаром і сам подався далеко за межі України більш як на двадцять років. Відтоді в мене збереглося багацько книжок без назв, без авторства, без жодних вихідних даних, яких я позбувався перед тим, як віддати палітурнику для оправи, аби можна було згодом відбрехатися від доскіпливих занадто гостей тим щиросердним зізнанням, що якось випадково купив у невідомої особи на ринку, бо сподобався сюжет, а хто написав і коли, мені було невтямки. Такими й досі стоять на моїх книжкових полицях деякі романи Винниченка, Самчука, поезії Олеся, Маланюка…

Коли я повернувся до Києва, імперія вже добре хиталася перед своїм ганебним падінням, але був зайнятий іншими справами, тому тільки нещодавно вирішив довідатися про історію створення дивного словника. На моє прохання знайомі мені мовознавці намагалися знайти чогось подібного в наукових книгозбірнях чи архівах, та нічого схожого не знайшли по цей день. Але й підготувати до друку, а я обіцяв для того навіть віднайти спонсора, теж завагалися, чи не сприйме хтось, хто знає витоки цієї роботи, за плагґіаторські вправи подання словника від імені поважного мовознавця із високим науковим званням.

Після деяких невдалих спроб порозумітися з титулованими мовниками я випадково поділився своєю проблемою з головним редактором «Слова Просвіти» Любою Голотою, яка пішла мені назустріч. Я сподівався, що публікація уривків з цього словника в просвітянському слові з моїми поясненнями мала б призвести не тільки до віднайдення справжнього автора, а й до різних відгуків, навіть суперечливих щодо доцільности відновлювати втрачене й поґґвалтоване. Мені й досі хочеться почути конструктивні зауваження чи конкретні пропозиції щодо подальшої долі словника. Може бути, що кимось колись знайдеться і згадається ім’я автора, а може бути, що й ні, бо цей витвір чиєїсь копіткої праці, можливо, йде до нас не менше сотні років. Але справа не в авторі, хоча не можна забувати таких подвижників, справа в тім, що тільки наші фахівці мають визначити, наскільки доцільним є сьогодні нагадати широкому загалові запашний смак живої української мови, якою донині володіють іще по селах досить літні люди. Не тільки в Україні чув я подібні слова і звороти, таке «неросійське» вживання відмінків після дієслів або й таке, коли на протилежність російській мові дієслова не потребують після себе прийменників, — чув у місцях давнього компактного поселення українців на Кубані, в Казахстані, Киргизстані тощо, бо за часів Союзу довелося помандрувати скрізь. Через навальний поступ урбанізованого середовища надто стрімко меншає сільського населення, яке за всіх часів лишалося більш стійким до іншомовного втручання, більше стоїчним у збереженні предковічних звичаїв, хоча будівничі «свєтлого будущего» знищували їх за природну впертість мільйонами. Але й сучасні селяни через агресивну телевізійну експансію різних «мамаду», «кроликів» і «сердючок» чи навіть більш достойних володарів екранного часу, яким також невтямки поняття національної самобутності, починають спілкуватися між собою занадто понівеченою мовою, що має власне ім’я — «суржик», починають «інтернаціоналізуватися».

Моє ставлення до збереження нашої самобутности, насамперед у мові та національних традиціях, аж ніяк не пов’язане з негативом до будь-яких інших народів, їхніх культур, їхніх мов та звичаїв. Навпаки! Мені подобається подорожувати білим світом саме тому, що я знайомлюся з іншими народами, зовсім не схожими на нас, що я можу чути інші пісні, бачити інакші танці, заходити до інших храмів, а потім спрагло вертатися до своїх рідних теренів, до прабатьківських криниць. Навіть не хочу припустити, що час і наша триваюча деградація в ньому зможе колись остаточно знівелювати чарівні відмінності регіонів і в самій Україні, бо наша культура багата саме своїм розмаїттям. Від нещодавніх відвідин тої російської місцини неподалік Новгорода Великого, де колись проминули мої дитячі й шкільні роки, залишилося прикре враження — так само знівечено комуністичною владою й прадавню культуру словен ільменських, яка надто вирізнялася своєю самобутністю на обширах Російської імперії. Ні, треба постати рішуче проти подібного ставлення безбатченків до свого минулого, яке ревно зберігалося кожним народом століттями, щоб загальнолюдська цивілізація не втратила свого багатого історичного надбання таких різноманітних і самобутніх національних культур, від сукупності яких веселково жити на цій планеті, з багаточисельности яких і складається величне мозаїчне панно спільної культури всього людства нашої Землі, всієї загальноземлянської цивілізації.

Знову емоції відхилили мене від простого подання змісту невідомого словника, бо є в ньому щось таке дивовижне, що викликає давні призабуті чуття, аж прокидається в глибинах єства генетична пам’ять і підказує, як треба правильно говорити українською мовою, яка вона справді самобутня і водночас материнська для всіх інших слов’янських мов і як вони можуть родичатися через нашу. Придивіться до нього, задумайтесь, я ж маю надію, що довкола долі цього словника можна і треба поговорити серйозно про багато що наболіле, навіть у тім випадку, якщо більшість фахівців прихилиться до висновку, що ніяк не можна увійти сьогодні до тої річечки, яка протікала повз нас іще вчора.

Я безмежно вдячний долі, яка звела мене з однодумцем Юрієм Некрутенком, котрий щиро й безкорисливо допоміг мені підготувати до друку оцей давній скарб, щоби поділитися нарешті ним з усіма, хто спрагне від нестачі чистої води з прабатьківської криниці. Справді, вона в ній дещо заспана, але ж іще не пізно повитягати муляку, дозволити знову битися пружними водограями давні джерела…

Як на мене, то такий словник (далі подаю курсивом у лапках окремі вирази тільки з останньої сторінки словника) «до скрути треба», бо ж не «лизень злизав» нашу пам’ять., бо ж іще багато хто з нас боляче відчуває чуже «як сіль на очі», а ті, що «не нашої сотні», нехай собі йдуть в іншому краї «ловити вітра».

Від редакції журналу "Вітчизна". З люб’язної згоди власника цього унікального словника, якого Ю. Завгородньому вже вдалося випустити у світ окремою книжкою  — звичайно, мізерним, як для такої безпрецедентної праці, накладом, — передруковуємо його повністю для наших читачів, яких, сподіваємося, він не може не зацікавити і стане їм неоціненним посібником для глибшого пізнання рідної мови. З радістю опублікуємо на сторінках подальших номерів журналу відгуки читачів та їхні припущення щодо авторства словника.

Українсько-російський словник мовних і фразеологічних відмінностей

Деякі слова, що вимагають після себе іншого відмінка, ніж відповідні їм у російській мові, або такі, що вживаються, на протилежність російській мові, без прийменника

Бігти по кого, по що — бежать, идти за кем, [за чем, чтобы достичь]*. [Бігти за ким, за чим — бежать, идти за кем, за чем (вслед)].

Брати. відбирати кому що — отнимать у кого что, отбирать.

Бути за кого — быть кем. Бути за голову колгоспу.

Вивчати, вивчити кого, чого — выучивать кого, чему, научать, научить.

Вивчатися, вивчитися чого — выучиваться, виучиться чему.

Визволитися з чого — избавиться от чего. Визволився з кари — избавился от наказания. Визнавати за добре — находить хорошим.

Вийти на кого — сделаться кем. Вийшов на лікаря — сделался доктором.

Відрікатися кого — отрекаться, отказаться от кого.

Вистаратися проти кого — прислужиться кому.

Витрачатися з чого — израсходовать что.

Вірити на кого, на що — верить кому, чему.

Ворогувати на кого — враждовать с кем.

Ворожити коло кого, коло чого — возиться с кем, с чем.

Воювати кого — воевать с кем. Прийшло мені турка воювати.

Втішатися з чого — утешаться чем, радоваться чему.

Глузувати з кого, з чого — смеяться над кем, чем.

Глумитися з кого, чого — насмехаться над кем, чем.

Глядіти чого, кого — а) беречь кого, присматривать за кем. Гляди себе, моя дитино — береги себя, моё дитя, б) соблюдать что (опраздниках, о постах и т. п.),  следить за кем, за чем, обращать внимание на кого, на что. Коли тінь не глядить дороги, то гляди ти — если тень не следит за дорогой, то следи сам.

Голосувати на кого — голосовать за кого.

Грати чого — играть что. Грати польки.

Гукати на кого — звать кого.

Дбати кого, чого (і ким, чим) — радеть, стараться, заботиться о чём. Було тобі самому сіна дбати — нужно тебе самому о сене заботиться.

Дивувати з кого — удивляться кому, чему.

Доглядати кого — смотреть за кем.

Додавати чого — прибавлять что.

Докоряти кому — укорять кого, упрекать.

Допитуватися на що — расспрашивать о чём.

Дорікати кому чим — упрекать за что.

Жалкувати за ким, за чим — сожалеть о потере кого, чего; оплакивать кого, что.

Женитися з ким — жениться на ком.

Ждати на кого, на що — ждать кого, чего.

Жити з чого — жить чем.

Журитися ким, чим — заботиться о ком, о чём.

Журитися за ким, за чим — грустить о ком, о чём.

Забарвлювати на що — окрашивать во что. Забарвлений на зелене — окрашенный в зелёный цвет.

Забувати кого, чого або кого, на що — забыть о ком.

За[в]да[ва]ти чого — причинять что.

Заграти чого — заиграть что.

Заздритися на що — завидовать чему.

Заздрувати на що — завидовать чему.

Зазнати чого — испробовать что, испытать что.

Закидати на кого — намечать в мыслях кого.

Закохуватися, закохатися в чому — пристраститься к чему.

Закуштувати чого — испробовать, отведать что.

Залицятися до кого, на кого — ухаживать за кем (о любовном ухаживании).

Запобігати кого, чого — а) предупредить кого, что; б) получать, добывать что, пользоваться чем. Чого хотіла, того й запобігла — что хотела, то и получла. Запобігай світа, поки служать літа — іюльзуйся светом, пока года служат; в) заискивть перед кем. Самі люди мене запобігали — люди сами передо мной заискивали.

Зарадити чим — употреблять с пользой что, дать толк чему.

Зарадитися кого — посоветоваться с кем, попросить совет.

Заслабнути на що — заболеть чем.

Заслуговувати на що і чого — заслужить чего.

Заспівати чого — запеть что.

Заходжуватись, заходитись коло чого, коло кого — приступать, приступить к кому, чему; начать что делать, приняться за что.

Збунтувати на кого — восстать против кого.

Звестися на віщо — превратиться во что, стать похожим на что.

Зглянутися на кого — смилостивиться, умилосердиться над кем.

Згодити кого — условиться с кем, пригласить или нанять кого.

Здихатися кого, чого — избавиться, отделаться от кого, от чего.

З’єднати собі — снискать, расположить к себе.

Зітхати за ким — вздыхать о ком.

Змінятися на краще, на ліпше — перемениться к лучшему.

Змінятися з чого, на що — меняться в чём и чем. Чом ти з личенька змінився — почему ты изменился в лице? Змінятися з виду — меняться в лице.

Знатися на чому — знать в чем толк.

Зневіритися в кому — утратить доверие к кому.

Знемагати на що — изнемогать от чего.

Знущатися з кого — издеваться над кем.

Зраджувати кого — изменять кому.

Зрікатися кого, чого — отрекаться от кого, чего.

[Іти за ким, за чим — идти (следовать) за кем, за чем.]

Іти по кого, по що — идти за кем, за чем [чтобы  привести, принести].

Казати чого й що — говорить что.

Кепкувати з кого, з чого — смеяться над кем, над чем.

Кидати на кого, на що — бросать в кого, во что.

Кінчати, покінчити, закінчити на чому — кончать, окончить, заканчивать чем.

Користати(ся) з чого — пользоваться чем.

Користуватися з чого — пользоваться чем.

Кохатися з ким, в кому — любить кого. Любувати на кого, що — ласкать кого. Любував на вола — ласкал вола.

Мати за кого — считать кого кем, чем.

Мати за честь — иметь честь.

Милуватися з кого, з чого — любоваться кем, чем.

Набувати чого — приобретать что.

Навчати, навчити кого, чого — учить, поучать, научить кого, чему. Чого не знав, того навчили — что не знал, тому научили.

Навчатися, навчитися чого — научиться чему.

Наглядати, нагледіти кого, що — надзирать, присмотреть, присматривать за кем, чем.

Надаватися до чого — быть годним для чего.

Накивати на кого — пригрозить кому пальцем.

Належати до кого — принадлежать кому.

Нападати, напасти кого — нападать на кого.

Наслідувати кого, що — подражать кому, чему.

Настановити за кого і на кого — назначить кем. Настановили на голову — назначили председателем.

Нездужати на що — болеть чем. Хворів на грип — болел гриппом.

Обирати, обрати за кого, на кого — выбирать, выбрать кем. Обрали за члена — выбрали членом.

Обурюватися з кого, з чого — возмущаться кем, чем.

Окошитися на кому — отразиться, пасть на кого.

Орендувати чим — арендовать что. Він орендує моєю землею — он арендует мою землю.

Падкувати[ся] [падкати] за ким — заботиться о ком.

Пам’ятати на кого, на що — помнить о ком, о чем.

Передавати ким — передавать через кого.

Переконуватися, переконатися чого — убеждаться, убедиться в чем.

Перетворити на що — превратить во что.

Підводити, підвести до чого, на що — подстрекать, подстрекнуть к чему.

Підгортати, підгорнути під кого — подчинить, покорить чьей власти.

Піклуватися за ким — беспокоиться о ком, заботиться.

Пильнувати кого, чого — стараться, радеть, заботиться о ком, о чём, наблюдать, стеречь кого, что.

Питати, питатися кого, чого і на що — спрашивать кого о чём.

Пишатися проти кого — гордиться перед кем.

Підрятувати кого — помочь кому в беде.

Плакати за ким, за чим — плакать по ком, по чём.

Побиватися за ким — плакать о ком, о чём.

[Побігти за ким — побежать за кем (вслед).]

Побігти по кого — побежать за кем (чтобы привести).

Подумати на кого — заподозрить кого.

Позбутися кого, чого — избавиться от кого, чего, отделаться от кого.

Позичити чого — одолжить что.

Покривдити на честі кого — оскорбить чью честь.

Покуштувати чого — попробовать что.

Помилятися, помилятися на чому — ошибаться в чём.

Попробувати кого, чого — испытать кого, что.

Порадити кого — посоветовать кому.

Посилати по що — посылать за чем.

Потягати за ким — взять чью сторону.

Правити за що — служить чем. Скриня править йому за стіл — сундук служит ему столом.

Перекладати над що — предпочитать чему.

Прибавити чого — прибавить что.

Прибільшувати чого — увеличить что.

Приглядатися чому — присматриваться к чему.

Признатися до кого — дать себя узнать кому.

Признатися до кого, до чого — признать кого (что) своим.

Прикладати до кого — ревновать к кому.

Прилицятися до кого — приударять за кем.

Приподоблюватися до чого — уподобляться чему.

Прихилятися до чого — склоняться к чему.

Пробувати кого, чого — пробовать, испытывать кого, что.

Прозиватися на кого — дразнить, называя кого кем.

Радити кого — советовать кому.

Радіти з чого — радоваться чему.

Розумітися на чому — знать в чём толк, быть в чём сведущим.

Розпитатися чого — расспросить о чем.

Сваритися на кого, чим — [бранить кого], грозить кому чем [Сваритися пальцем — грозить пальцем].

Сідати де — садиться куда.

Скидатися чим — обращаться во что.

[Скидатися на кого — быть похожим на кого.]

Скуштувати чого — попробовать что.

Слабувати на що — болеть чем.

Служити за кого — служить кем.

Слухати (також з префіксами ви-, по-) кого, чого — слушать кого, что. Слухатися баби — послушаться бабу.

Сміятися з кого, з чого — смеяться над кем, над чем.

Спасти, упасти з лиця, на лиці, з тіла — похудеть в лице, в теле.

Спекатися кого, чого — отвязаться, отделаться, избавиться от кого, от чего.

Співати чого — петь что.

Сповіряти на кого — доверять кому.

Способити кого до чого — приучить, приготовить кого к чему.

Спричинитися — тронуться, сойти с ума.

Спробувати кого, чого — испробовать кого, что.

Стане з кого — хватит кому.

Стати за кого, за що — заменить кого, быть чем.

Стати за приклад на що — быть примером чего. За приклади на мішечкові гриби можуть стати труфлі — примером сумчатых грибов могут служить трюфели.

Стати за чим — дорожить чем.

Стрелити на кого — выстрелить по кому.

Стріляти на кого, на що — стрелять в кого, во что.

Танцювати до чого — танцевать под что. Танцювати до бандури — танцевать под бандуру.

Танцювати чого — танцевать что.

Тішитися з кого, з чого (і ким, чим) — радоваться кому, чему.

Требувати чого, чим — нуждаться, иметь необходимость в чем.

Турбуватися за ким — беспокоиться о ком.

Тягти за кого — тянуть чью сторону.

Убавити чого — уменьшить что.

Убратися за кого — переодеться кем.

Уважати (вважати) за кого, за що — считать кем, чем.

Увіряти на кого — доверять кому.

Удавати з себе кого — выдавать себя за кого, прикидываться кем.

Удаватися до чого — быть способним к чему.

Уживати чого — употреблять что.

Узятися чим — обратиться во что.

Умирати (вмирати) на що і з чого — умереть от чего.

Упевнятися на кого — доверять кому.

Устоювати за що — отстаивать, защищать что.

Учити (вчити) кого, чого — учить кого чему, приучать кого к чему. Пригоди вчать згоди — несчастия учат согласию.

Учитися чого — учиться чему. Вчила азбуки — учила азбуку.

Хворіти на що — болеть чем.

Ходити коло кого, коло чого — заниматься чем-либо, заботиться о ком, о чем; ухаживать за кем, чем.

Хопить з кого — хватит кому, для кого.

Чекати на кого, на що — ожидать, ждать кого, чего.

Читати в книгу (в листу) — читать в книге, из книги.

Черкати на кого, на що — посилать к черту кого, что [чертыхаться на кого, на что].

Чигати на кого — подстерегать кого.

Чіплятися чого — цепляться за что.

Чути чого — слышать что. Де ви такої пісні чули — где вы слышали такую песню?

Шукати(ся) кого, чого і за ким, за чим — искать кого, разыскивать что.

Деякі прикметники, що вимагають після себе іншого відмінка, ніж відповідні їм у російській мові, або вживаються, на протилежність їй, без прийменників

Багатий на що — богат чем, имеет много чего. Він багатий на пашу — он имеет много корма для скота.

Важкий на ходу — тяжел на ходу.

Вдячний чого — благодарен за что. Вдячний ласки твоєї — благодарен за твою ласку.

Веселий на що і на чому — весёлый чем, с чем весёлый. Веселий на очах — весёлый глазами.

Винен чого, чому, з чого і в чому — виноват в чем.

Відомий з чого — известен чем.

Гарний на що і на чому — хорош, красив чем, имеет красивое что. Вона на очах дуже гарна — у неё красивые глаза.

Заздрісний чого і на чому — завидующий чему. Він заздрісний чужого щастя — он завидует чужому счастью. Вона заздрісна на все — она завидует  всему.

Знаючий на чому — сведущий в чем.

Охочий до чого — падкий на что.

Певний чого і на чому — уверенный в чем.

Подібний до кого, до чого — похож на кого, на что.

Потрібний до чого — нужный для чего.

Радий з кого, з чого — рад кому, чему.

Свідомий чого — знающий что, сведущий в чем, сознающий что.

Суперечний з чим — противный чему.

Схожий з ким, з чим — похож на кого, на что.

Тямущий на чому — сведущий в чем.

Цікавий чого і до чого — смыслящий, искусный в чем, интересующийся кем, чем, интересный.

Фразеологія: українізми, образні порівняння, метафори, тавтології, описові вислови і шаблони української мови

Явища природи, час — явления природы, время

З а у в а г а: займенник «що» при словах, які виражають поняття про час — каждый, еже — додається до цих слів, звідси:

щоранку — каждое утро,

щодня — ежедневно,

щороку — ежегодно.

РАНОК (ранн‘я) — утро

До білого рання — до самого утра.

До схід сонця — до восхода солнца.

Захолодки — пока не жарко.

Зоряється — появляется заря, начинает светать.

На день займається — светает.

На зорю займається. Займатися — загораться, воспламеняться. Буквально: к заре загорается, то есть светает. То же понятие выражается еще: на світ благословляється.

Прийшло на рано — настало утро.

Удосвіток — перед рассветом

Уранці — утром.

Ще на світ не заводилося — еще и не начинало светать. Заводитися — завестись, появляться.

Як задніло — с рассветом [как ободняет].

ДЕНЬ — день

Вже перехилилося через південь — перевалило за полдень.

День крізь день, день у день — изо дня в день.

День по дню минає—день проходит за днем (минає — проходит).

Завидна — пока светло.

Заднювати день — провести день. Далі аналогічне: ніч ночувати — ночь переночевать.

Знадобіддя — послеобеденное время.

Опівдні, опівдня — в полдень.

Удень — днем.

Через цілісінький день — в продолжение целого дня.

ВЕЧІР — вечер

Вечорами — по вечерам.

Вже малося на вечір — день клонился к вечеру.

Зорі висипаються, висипались — звезды появляются, появились.

На зорі починає брати — вечереет.

На смерку — в сумерки.

Навзаходи — на закате, на заходе.

Напідвечір — перед наступлением вечера.

Під темний вечір, темного вечора — в тёмный вечер.

Прийшло на вечір — настал вечер.

Присмерком — перед сумерками.

Смерком, присмерком — в сумерках.

Сонце було на вечірньому крузі, на лану, сонце стало надвечорі — солнце было на закате, на горизонте.

Увечері — вечером.

НІЧ — ночь

Глуха ніч — глухая полночь.

Місяць городиться — есть круг возле луны. Вночі місяць городивсь, мабуть, на дощ або на вітер — вечером вокруг луны круг был, наверное, к дождю или ветру.

Місяць уповні, місяць напідповні — полная луна, [почти полная луна].

Місяць-недобур — неполная луна.

На молодику — в новолуние. Молодик — [молодой месяц]новолуние.

Ніч запала — наступила ночь.

Ніч ночувати — ночь переночевать.

Ніч у ніч — каждую ночь.

Проти ночі — перед наступлением ночи.

Темно, хоч в око стрель — темно, хоть глаз выколи.

Уночі — ночью.

ЧОТИРИ ПОРИ РОКУ — четыре времени года

Восени — осенью.

Зазимки — начало зимы.

Залітки — начало лета.

Зима зостріла — зима сделалась более холодной.

Зиму зимувати — проводить зиму.

Навесні — весною.

Напровесні —ранней весной.

Настала весна — наступила весна.

Однієї весни — однажды весною.

Провесінь, провесна — начало весны.

Скресло на весну — повернуло на весну.

Узимку, взимі —зимой.

Улітку, уліті — летом.

ПОГОДА, ГОДИНА — погода

Вияснилось (на небі) — небо прояснилось.

Відтіль мов яснить — с той стороны проясняется.

Вітер рушається — поднимается ветер.

Головощоком узятися — покрыться гололедицей, льдом.

Дорога впала — выпало столько снегу, что установился санный путь.

Дощ аж лящить — дождь хлещет.

Дощ періщить — дождь рубит.

Дощ порощить у вікно, по крівлі — дождь барабанит в окно, по крыше.

Дощ, як крізь сито, дрібний дощ — мелкий дождь.

Забиратися на тепло — начинает теплеть (о погоде).

Задощилося — наступила дождливая погода.

Заливний, ливний дощ, злива — проливной дождь, ливень.

Занепогодилося — началось ненастье.

Зашерхнути — слегка замерзнуть.

Крапчастий, краплистий дощ — крупный дождь.

Мороз пересівся — мороз уменьшился.

Мороз, аж скалки скачуть — такой мороз, что искрится воздух.

Морози взялися — настали морозы.

На бурю заноситься, кладеться — собирается буря.

На годину кладеться — будет хорошая погода.

На дощ заноситься, кладеться — собирается дождь.

На мороз береться — начинает морозить. Небо хмариться — небо покрывается тучами.

Передощило — дождь перестал.

Розгодинюється, випогоджується — устанавливается хорошая погода.

Розгодинилося, випогодилося, на годині стало — установилась хорошая погода.

Розгрязло, розгасло — растаяло, размёрзло.

Рушила завірюха — началась снежная буря.

Сніг карапшить — идет мелкий снег.

Схопився вітер, знявся, рушився — поднялся ветер.

УСЯКЕ — разное

Битися луною — отдаваться эхом.

Бозна-колишні —давнопрошедшие.

Взятися іржею — заржаветь.

Вікна жаріють проти сонця — окна горят на солнце.

Гаяти чає — время терять.

Гулящий, вільний час, дозвілля, зайва година — свободное время.

День крізь день — изо дня в день.

Другого дня — на второй день.

З кінцем місяця — в конце месяца.

З того часу — с тех пор, с той поры.

З часом, згодом, трохи згодом — потом.

З якого часу, відколи — с каких пор.

За покійної матері — при жизни матери.

За старих часів, за давніх часів, в старовину, в давнину — встарину.

Заходять свята — наступают праздники.

Зроду-віку цього не було — никогда еще этого не было.

І час не змигнеться — время летит стрелой.

Ключки пускати — проростать (о семенах).

Луна йде, виляски йдуть — эхо отдается. Як трахне батогом, аж виляски йдуть — как щелкнет плетью, аж эхо отдаётся.

Лунати, піти луною — отдаваться эхом.

Минулою тижня — на той неделе.

Море у (в) хвилю — море во время волнения.

На видноті — на видном освещенном месте.

На тім тижні — на следующей неделе.

На той строк, термін — к тому сроку, времени.

Не за великий час — в течение непродолжительного времени.

Не за нашої пам’яті — не в наше время.

Перед двома днями — два дня назад.

Перед тижнем — неделю назад.

Пів на першу, чверть на другу — половина первого, час с четвертью.

Під час чого — во время чего.

Піти в стовбур — расти в ствол.

По малій годині — немного спустя.

Повсякдень, раз у раз, щоразу — постоянно.

Позаторік — в позапрошлом году.

Поперед усього, насамперед  — прежде всего.

Ржа вхопилася — пристала, появилась ржавчина.

Саме тепер, саме під цей час, на теперішній час — по нынешнему времени.

Саме тоді, саме під той час — как раз в то время.

Слушний час — благоприятное время,

Суботнього вечора — вечером в суботу.

Тим часом — между тем.

Тими днями — в те дни.

Тієї хвилини — в ту же минуту.

Того разу — в тот раз.

Торік — в прошлом году.

Хата полум’ям взялася — пламя охватило дом.

Цвіллю взятися — покрыться плесенью.

Цими днями — в эти дни, на этих днях.

Цівкою текти — струёй течь.

Цього року — в этом году.

Час плине, минає — время идёт.

Час швидко упливає [спливає] — время быстро уходит.

Щохвилини — ежеминутно.

Якого часу — в какое время.

Живий організм — живой организм

ВІК, ЗРІСТ ЛЮДИНИ — возраст, рост человека

Вік вікувати — проводить жизнь.

Він убився в крильця — у него виросли крылья.

Волосом світити — быть девицей.

Діб, доби — время, пора, возраст, лета.

Дівчині по порі, на відданні — девушка-невеста.

Дійти зросту — вырасти.

Дійти повних літ, увійти у літа — достичь зрелого возраста.

Добивати віку, добити віку — доживать, дожить.

Доходити, дійти літ — вырасти, достичь совершеннолетия.

З дітей виходити — выходить из детского возраста.

З літ вийшло йому, коли… — он был уже в летах, когда…

З первого молоду — с ранней молодости.

Замолоду, за молодих літ — смолоду.

Людина у вашу (мою) діб — человек ваших лет.

Мені на п’ятий рік переступило, обернуло на п’ятий рік — мне пошел пятый год.

Навік, до смерті, по світа сонця — до гроба, до последнего издыхания. Дати на вік — определить долгую жизнь.

На вісімнадцятий пішло кому — восемнадцатый пошел кому.

На десятий рік береться кому — идёт десятый год.

На другий рік повернуло — пошёл второй год.

На зріст — ростом. Високий на зріст — высокого роста.

На пні посивіти — поседеть в девушках.

На стану стати — достичь совершеннолетия.

На схилі віку — на склоне дней жизни.

Підганятися, підігнатися вгору — подрастать, подрасти.

Покіль віку — всю жизнь.

Розквітлого віку — во цвете лет.

Середнього віку — средних лет.

Топтати ряст — жить.

У вісімнадцятий рік уступив — пошел восемнадцатый год.

У колодочки, у пір’я вбитися — опериться, переносно о людях — вырасти.

У похилих літах — в преклонных годах, летах.

Я таких літ босий ходив — я в такие годы босым ходил.

ЗОВНІШНІСТЬ, ОДЯГ — внешность, одежда

Бридкий на виду — с противной рожей.

Бути схожим з ким, скидатися на кого — быть похожим на кого. Вона на обличчі чисто як Маруся — она лицом совершенио похожа на Марусю.

В батька вдався — похож на отца.

Дірками світити — ходить в дырах.

З лиця — лицом.

З лиця спасти, змарніти — похудеть лицом, на лице.

Застелитися хусткою — надеть на плечи платок.

Засукувати, засукати (підкачувати, підкачати) рукава — засукивать, засучить рукав.

Змінитися на краще — перемениться к лучшему.

Краси набиратися — хорошеть.

Личити, до лиця бути — быть к лицу. До лиця — к лицу пристало.

На дірки зносити — доносить до дыр.

Назверх, з себе — по наружности, по внсшнему виду.

З себе гарна — хороша собой.

Накласти, збочити шапку набакир — надеть шапку набок, набекрень.

Підкуцувати, підкуцати спідницю — подтыкать, подоткнуть юбку.

Роздягтися гольцем — раздеться донага.

Тілом засвітити — [быть очень бедным],обнажить часть тела.

Тім’ям світити — ходить без «очіпка». Очіпок — головной убор замужней женщины.

Ходити чепурно, охайно — держать себя опрятно.

Холоші підкачувати — подвернуть штанины.

Хороший, гарний на виду, на вроду, на вигляді — хорош лицом. Хороша — міри нема — безмерно красива.

Чоловік на виді — моложавый мужчина.

Штани носити навпуски — не закладывать штанины в голенища сапог.

СИЛА, МІЦЬ, ПОТУГА — сила, мощь

Виробляти, виробити силу — истрачивать, истратить на работе силу.

Дужий, не дужий зробити, здужати, не здужати зробити — в состоянии, не в состоянии сделать.

Знемогтися на силі — выбиться изсил.

На превелику силу, силу в силу — с большим трудом.

Над мої сили — свыше моих сил.

Над силу, через силу, над міру — сверх сил.

Не здолати, не мати сил, змоги — не быть в состоянии.

Несила, неспромога, не під силу — невмочь, нет сил, нет мочи.

Ніг не волоче(ить) — не в состоянии идти.

У потугу, в силу вбиватися — входить в силу, укрепляться, приобретать силу, сделаться сильным. Братися на силу — чувствовать в себе силу.

Упадати на силі — обессиливать, ослабевать.

Щосили, чимдуж, щодуху, якмога, якомога — на сколько сил хватит, изо всех сил. Що сила зможе — по мере сил.

Як посилля — по мере сил.

ЗДОРОВ’Я — здоровье

Людина при здоров’ю — здоровый человек, крепкий.

Матися добре — находиться в добром здоровье.

ХВОРОБА, СЛАБІСТЬ, НЕДУГА — болезнь, слабость,  немощь

Вернеться світ кому — голова кружится у кого. Ещё: голова вернеться, іде обертом, голова кружка іде,

іде земля перекидом кому.

Вогнем узяло кого — в жар бросило кого.

До пам’яті прийти— прийти в сознание.

Занудило, мене нудить, нудно мені —встошнилось мне, тошно мне.

Запаморока — головокружение.

Зомліти — лишиться чувств.

Зубами третяка вибивати — дрожать так, что зуб на зуб не попадает. Третяк — коленце в танце.

Млості обняли — упал(а) в обморок.

Мозок закрутився кому, світ кому перемінився — потемнело в главах.

Мороз пішов по кому — в холод бросило кого.

Морозить, лихоманить, трясця трясе кого, трусить, холодом бере кого — знобит кого.

Мороки беруть кого — приходит в беспамятство кто.

Непритомний — без сознания, беспамятный.

Непритомним бувши — находясь в беспамятстве.

Непритомність, млість— обморок.

Нудить, нудота — тошнота.

Нудить, з душі верне — позывает на рвоту, тошнит.

Падати в нестямку — впадать в бессознательное состояние, терять сознание.

Поза плечима і морозом, і вогнем сипонути — бросать в огонь (о болезни).

Пропасниця, гарячка — лихорадка, жар.

Світ йому замакітрився — не взвидел света.

Стямитися — опомниться, сообразить.

РІЗНІ ЗНАКИ НЕЗДУЖАННЯ — разные признаки болезни

Добігти сухоти, гарячки та іншого чого (про хвороби) — приобретать чахотку, тиф и прочее (о болезнях).

Затамувати, загамувати кров — остановить кровотечение.

Зуб крутить — зуб ноет.

На ногу кривий — хромой.

Налягати на ногу, шкандибати, кульгати — хромать.

Недобачати — плохо видеть, иметь плохое зрение.

Очі повтягало кому, очі позатягало — глаза ввалились у кого.

Перевівся, звівся нінащо — извелся ни на что.

Повиймати очі —выколоть глаза.

Полегшало йому — сделалось лучше (о больном).

Пухирем взятися, знятися — покрыться струпьями.

Ребра світяться — похудел.

Річ відняло кому — отнялся язык, не в состоянии говорить.

Словами блудити — бредить.

Стемніти на очі — потерять зрение.

Стратити здоров’я — лишиться здоровья.

У недузі лежати — быть, лежать больным.

Упасти в лежу — заболеть.

СМЕРТЬ — смерть

Вкоротити життя — лишить жизни.

Доглядати смерті, душі — присматривать за умирающим.

Заподіяти собі смерті, позбавити собі життя, вкоротити собі віку, вмалити собі віку — наложить на себя руки.

Збавляти життя, збавити віку кому — лишить жизни, погубить кого (збавити — лишить).

На Божій дорозі — при смерти. Ещё: бути на останній дорозі.

На вмируще — к смерти, на смерть.

На ладан дихати; однією ногою бути в домовині — глядеть в гроб.

На той світ загнати — ввести кого в могилу.

На тонку пряде — в гроб смотрит. Ещё: прясти на тонку нитку.

Наложити, лягти головою — сложить голову.

Не своя смерть — насильственная смерть.

Не топтати рясту — умереть (образно)

СОН, ДРІМОТА — сон, дремота

Дати хропака — сильно заснуть с храпом.

Не береться сон кому — не хочется спать кому.

Недовго було нашого спання — не долго длился наш сон.

Ніч зорити — не спать ночью. Зорити — стежити очима за ким — смотреть пристально за кем (але зоріти — светиться, сиять).

Оком не стинати — не смыкать глаз.

Окунів ловити — дремать. То же одним словом — куняти.

Сліпці сватають — дремота одолевает.

Сон мене не бере — у меня бессонница.

Спання нема — не спится, нет сна.

Шпака удрати, удирати — вздремнуть.

ЇЖА, АПЕТИТ — еда, апетит

До міри пити — пить умеренно.

Застав його при обіді —нашел его за обедом.

І ріски в роті не було (ріска — крапля, росинка), буквально — и росинки во рту не было, то есть не ел и не пил.

Їсти хочу, аж душа болить — сильно хочу есть.

Комара задушити, перекусити — червячка заморить.

На тще серце, [натщесерце] — натощак.

Наївся донесхочу — объелся.

Напитися по дужку — напиться вволю.

Напідпитку, напідпитках — выпивши, под хмельком, во хмелю. Ещё: під чаркою.

Нахилки [нахильцем] пити — пить, наклонив сосуд (не из рюмки или бокала).

Нема йому просипу — пьян всегда.

Неохота до їжі — отсутствие аппетита.

Одразу вихилити [хильцем ковтнути] — выпить залпом.

Під п’яну руч, по-п’яному — в пьяном виде.

Потверезу — в трезвом виде.

Усмак наївся — со вкусом поел.

РІЗНІ ЗМІНИ В ОРГАНІЗМІ, ЯВИЩА — разные изменения в организме, явления

Двойнить, тройнить — двоится в глазах.

Дріжаки ловити — дрожать от холода.

Жила кидається — пульс бьется.

За серце стиснуло — сжалось сердце.

За шкуру мов снігом сипонуло; наче жаром всипало; аж у п’яти закололо — за шиворот как снег насыпался, словно огнем обпекло, душа в пятки спряталась.

Серце теленькає, тенькає, колотиться — сердце бьется.

Холод береться дужче до старих — старые люди чувствительнее к холоду.

Холодно в руки — холодно рукам.

Рух — движение

РУХЛИВІСТЬ, ХОДІННЯ, БІГ — подвижность, хождение, бег

Без духу прибігти — прибежать, запыхавшись от быстрого бега или от испуга.

Бігти що духу в тілі — бежать изо всех сил, со всех ног.

Він усе в хідні — он всё ходит.

Вкоротити ходи — замедлить шаг, идти медленнее.

Іти полем, лісом, вулицею — идти по полю, по лесу, по улице.

Куди видно тікає — убегать без оглядки.

Набігці — на бегу.

Наздогін — вдогонку.

Нога за ногою йти — медленно идти.

Опріпці ходити — ходить опираясь.

П’ятами накивати, закивати — убежать, удрать.

Перед займати — заходить спереди.

Перехильцем ходити — ходить вразвалку.

Піти до театру — пойти в театр.

Піти на побридки — пойти бродяжничать.

Побіг навперейми — побежал наперерез.

Побігти за лікарем, побігти по лікаря — побежать вдогонку (вслед) за врачом, побежать за врачом (чтобы привести его).

Повернути, пускатися навтіки — обратиться в бегство [пускаться наутек].

Податися на втікача — броситься бежать.

Придержати ходу — умерить шаг.

Прижати ходи в ноги — поспешить, прибавить шагу.

Такий, що аж шкура на ньому горить — горячий, непоседливый.

Услід за ким ходити — следом ходить за кем.

Увійти не оповівшись — войти без доклада.

Удатися в забіги до… — убежать, укрыться в…

Хода — шаг, а также походка, поступь. Їхати ходою — ехать шагом.

Як на шрубах ходить — живой, подвижный. Буквально: он как на винтах ходит.

ДОРОГА, В ДОРОЗІ — дорога, в пути

В напрямі до… — по направлению к…

В одну ходку дійти — дойти, не отдыхая в пути.

Верстати дорогу, путь — держать путь.

Дорога важка на коні —дорога тяжела для коней.

Зав’язати дорогу — преградить путь, стать на пути.

Круги накидати — делать круг, обход.

Набігти тропи — найти дорогу, напасть на дорогу.

Не вхопив тропи — не попал в след.

Повертом, поворітьмя, вертаючись — на обратном пути.

Позагороднє йти, манівцями йти — идти окольными путями.

Стежку гаптувати — направлять путь (гаптувати — вышивать золотом, серебром).

Туди обхідно, там обхідно — если пойти по этой дороге, то придется сделать круг, обход.

Узяти тропи, вхопити тропи — попасть на дорогу, сообразить, смекнуть.

КІНЬ, ЇЗДА — конь, езда

Бери, верни вправо, наліво, цабе, цоб — держи правее, левее.

Бігти верхи — быстро ехать верхом.

Боковий кінь — пристяжной конь.

Гамулець управляти — надеть узду. Переносно: обуздать.

Діпом їхати — ехать двумя лошадьми, из которых одна маленькая, а другая большая.

Згацькати коні — изморить лошадей, загнать.

Їхати кіньми — ехать на конях.

Їхати під гору (з гори) — ехать в гору (под гору).

Кінь біжить упросік — лошадь скачет галопом. В узаводи — во весь карьер.

На занузді бути — быть взнузданным.

Охляп сидіти на коні — без седла.

Спадати, спасти на коня — вскакивать, вскочить на коня. Упадати на коня — вскочить на коня.

Стиснути острогами — дать шпоры.

Тюпки їхати — ехать рысцой.

Утрикінь — тройкой.

Шилом, устяж їхати — ехать, запрягши лошадей гуськом.

ІНШІ ВИДИ РУХУ — другие виды движения

Витикати пальцем кого, що — показывать пальцем на кого, на что.

Гоном гнати — быстро гнать.

Гребти у ход — грести прямо вперёд.

Давати сторчака — падать вниз головой.

Де взявся — откуда ни возьмись.

До ніг упасти — упасть к ногам.

Зірватися на рівні ноги — вскочить.

З-під човна гребуть — гребут, чтобы повернуть лодку.

Їхати залізницею — ехать по железной дороге.

Кинутись, упасти опукою — стремительно броситься, упасть.

На низ пливти, за водою пливти — плыть вниз по реке.

Піти в переверти — начать кувыркаться.

Піти по нишпорках — начать выискивать.

Піти у танець — начать танцевать.

Плавця піти — пуститься вплавь.

Плескати в руки, в долоні — хлопать в ладоши.

Пливти пароплавом — плыть на пароходе.

Пригнати човна до — подплыть лодкой к.

Прикипіти до столу — садиться за стол.

Проти води — против течения.

Сідати на гребку — садиться за вёсла.

Скидати рукою на кого, на що — показывать на кого, на что рукою.

Ставати, сідати кружка — становиться в круг.

Тяглом тягти — тащить (тягло — лямка для тяги ввода, парома).

Укриватися, укритися п’ятами — упасть вниз головой. Буквально: укрыться пятками.

РУХ ОЧЕЙ, ЗМІНИ В ОБЛИЧЧІ — движения глазами, изменения в лице

Аж зірниці засвітилися — аж искры из глаз посыпались.

Бачити на вільне око — видеть простым глазом.

Видивити очі — испортить глаза напряжённым смотрением. Буквально: высмотреть глаза.

Висолопити язика — вывалить язык.

Вишкірити зуби — оскалиться.

Віч-на-віч — с глазу на глаз.

Вликом дивитися — смотреть букой.

Вмитися сльозами, очі заходяться сльозами — глаза наполняются слезами.

Впадати в очі, набігти на очі, очі в себе брати, вбирати — бросаться взглядом. Аж очі вбирає — глаз нельзя оторвать.

Встромити, втупити очі в землю (до землі) — потупиться.

Губи запишати — губы надуть (от важности, презрения, злости, обиды).

Датися у вічі — показаться на глаза.

Дивитися виторопнем — смотреть растерянно. Виторопня — оторопелый, растерянный. Отсюда — виторопні ловити — глазеть.

Дивитися, зирнути, поглядати сторч — смотреть, поглядывать исподлобья, сурово, недружелюбно (сторч — перпендикулярно, вниз головой [вертикально, сверху вниз]).

Жулити очі, хмурити очі — мигать, прищуривать глаза.

Заздрим оком поглядати, заздрити очима — завистливо смотреть.

Заплакав ревними сльозами — заплакал горькими слезами.

Затопляти, затупити очі, погляд в когось — вперять глаза, взор устремить.

Зашарітися — зардеть, зарумяниться, закраснеться.

Зводити очима, кидати оком на кого, на що — взглядывать.

Зглянути оком — охватить взглядом.

Зизом дивитися — искоса смотреть.

Злим, лихим оком дивитися на кого — сердиться, быть злым на кого.

Змінитися на лиці —измениться в лице.

Зціплювати, зціпити зуби — стискивать, стиснуть зубы.

Каганці в віччю засвітилися — искры из глаз посыпались. Каганець — плошка, ночник, переносно: искры.

Квасити губи — иметь кислую мину.

Кирпу гнути — задирать нос.

Копилити губи — оттопыривать губы, отдувать, важничать.

Кривим оком на кого — подмигнуть кому.

Куди глянеш — куда ни посмотришь.

Лупати очима — мигать, хлопать глазами.

Моргати на кого — строить кому глазки.

На все око — на все глаза.

На очі набігати — мелькать перед глазами.

На свої очі бачити — видеть своими глазами.

Навертати на очі —попадаться на глаза.

Накидати, накинути оком кого — буквально: набрасывать, набросить взглядом, то есть обратить внимание на кого-либо, приметить.

Напасти очі — насмотреться.

Напекти раків — покраснеть от стыда.

Ніс під себе — сконфузиться, оробеть.

Очі йому так і заводило до Марти — глаза его так и устремлялись на Марту.

Пасти очима — пожирать взглядом, взором.

Перед очима — на глазах.

Похнюпитися — повесить нос.

Прикро дивитися — смотреть не сводя глаз, настойчиво, резко.

Прикусити язика — прикусить губу, закусить.

Скидатися очима — вглядываться друг в друга.

Сльоза сльозу вишибає, побиває — слеза за слезой катится.

Спадати очима на кого — встретиться взглядом, взглянуть.

Споглядати жадібним оком — с вожделением посматривать глазами.

У лиці мінитися — то краснеть, то бледнеть.

Ударити в сльози — заплакать.

Удивлятися, удивитися очима в когось — уставляться в кого-то глазами.

Уп’ясти очі, втупити, затопити очі, погляд — уставиться глазами.

Шилити губки — сжимать губки, кокетничая.

Почуття та поведінка — чувства и поведение

ДУМКА, ГАДКА, ПОГЛЯД — мысль, мнение, вигляд

А я й не туди; а мені й на думку не спало — а мне и невдомек.

Ані гадки; він і гадки не має — совсем не беспокоится; он и в ус не дует.

В думку не сходить, не йде — на (из) голову(ы) не идёт.

Взяти тропи — найти дорогу; переносно: сообразить, догадаться. Не візьму тропи, хто б це був? — Не соображу, кто бы это мог быть?

Дати на розум — наводить на мысль.

Добірати (добирати) розуму, ума — смекать, соображать, додумываться.

Додержуватися якоїсь думки — придерживаться какого-то мнения.

Думка побиває — одна мысль быстро сменяет другую.

Думку дбати — размышлять.

З думки не виходить — не выходит из головы.

Заходити в глибокі думки — предаваться глубоким размышлениям.

Збагнути думку чию — постичь чью мысль.

Збігло кому на думку — пришло кому в голову.

Мати на думці — иметь в мыслях.

Мати на мислі — предполагать, думать [иметь в виду].

Мені й на думку не спадало — мне и в голову не приходило.

На думці стояти — быть в уме [оставаться в уме, не сходить сума].

На мій погляд, як я гадаю — по моему собственному мнению.

На мою гадку — по моему мнению. Ещё: по моїй голові, як на мене.

Піти, ходити до голови на розум — думать, обращаться к доводам ума.

Про(й)няла думка кого — явилась у кого мысль.

Ради не дам, розуму не приберу — ума не приложу.

Сам собі щось думає — про себя что-то думает.

Спасти на розум — придти на ум.

Спливати, навертатися на думку — приходить в голову.

Така в його думка — он так думает, предполагает.

У голову (до голови) класти, покладати — догадываться, думать, ожидать.

У голову цього не покладай — и не думай об этом.

У таких думках — в таких мыслях.

Узяли його гадки та думки — сильно задумался.

Хто в думках та гадках — кто погружен в задумчивость.

Шкода й гадки — нечего и думать. Шкода — напрасно.

Як на мене, як на мою думку — что касается меня.

Як на твою думку? Як тобі здається? — Как тебе кажется?

Як світ йому скинув — сразу ему стало ясно.

Як ти гадаєш? — Как ты полагаешь, думаешь?

СВІДОМІСТЬ, РОЗУМ — сознание, разум

В розум прийти — образумиться.

Глузди відбити — лишиться ума, рехнуться, лишить рассудка.

Держати в голові розум добрий — быть благоразумным.

До глузду прийти (несколько грубовато) — образумиться, опомниться.

До розуму дійти — с возрастом поумнеть.

Дурний як пень, як колода — глуп как пробка.

З глузду зсунутись, з’їхати, скрутитися, спасти — сойти с ума.

З дурного розуму — по глупости.

Зіходити, зійти на чийсь розум — поступать как кто.

На дитячий розум перейти — впасть в детство. Ещё: здитинитись.

На розум не багатий — глупый.

На розум не вдався — отроду глуп.

Набиратися розуму — умнеть.

Навернуло голову, мозок кому — одурел кто.

Навчати розуму, на добрий розум навчати — поучать, наставлять на путь истинный, развить.

Не в тямку — не сознавая [невдомек].

Нестямки напали — растерялся, забыл. Нестяма, нестямка — растерянность, самозабвение.

Перевестися на чий розум — держать чью руку, делать всё по чьему указанию.

Позбавити розуму — свести с ума.

При розумі бути — быть в своём уме, в сознании.

Спадати з розуму — быть не в полном уме.

Схаменутися, отямитися — взяться за ум. 

ФАНТАЗІЯ — фантазия

Думками багатіти, у хмарах літати — строить воздушные замки.

Заходити в хмару — фантазировать.

ХИСТ,  КЕБЕТА — способность

Бистрий на розум — сметливый, сообразительный.

Він такий, що нічого не вибере робити — он ничего не умеет делать.

До всього заподатний (здатний) — на все руки мастер.

Добрати хисту — ухитриться, умудриться.

Знести головою — быть в состоянии, по своему уму сделать что-либо.

Мати тяму до чого — смыслить в чём.

Не вміє й шила загострити — ни к чему не способен.

Розумітися на чому — понимать, смыслить в чём, знать толк в чём.

Тобі не хист, не до твого хисту — не по твоим способностям.

Тобі не хисту — буквально: ты не способен.

Тупий на що — тупой по отношению к чему. На задачі тупа була — не смогла решить задачу.

Тяма є що зробити; тямити що зробити — есть умение, способность что-нибудь сделать.

Удачу до чого мати — иметь к чему способность.

Удача — натура, темперамент, свойство. Отсюда также: удатися в кого — родиться похожим на кого.

ПАМ’ЯТЬ — память

Брати на розум — замечать, принимать к сведению.

Випливати з пам’яті — вылетать из памяти.

Впасти в пам’ятку — запечатлеться в памяти.

Даватися взнаки, утямки бути — врезаться в память кому. Слово «тямки» окремо від вказаних висловів не вживається, але зміст його стає зрозумілим поряд з дієсловом «тямити» — смыслить, понимать, помнить.

Держати в мислях кого, що — не выпускать из головы, все время помнить, думать о ком, помнить.

Держатися голови — запечатлеться в памяти.

Довіку не забуду, ні в світочку не забуду, поки світить не забуду — никогда не забуду.

Запасти в голову, роїтися в голову — засесть в голове.

Ледача пам’ять — плохая память. Буквально: ленивая.

Мені щось не в тямки, не в помку, не пам’ятки — мне что-то не помнится.

На пам’яті стати — припомниться.

Навертатися, навернутися на думку, на пам’ять приходити — придти на память.

Пам’ять притерплась — память притупилась.

Пустити у непам’ять — предать забвению.

Хоч у щимки голову — не згадаю — хоть убей — не вспомню. [Буквально: хоть голову в тиски — не вспомню].

Це мені в помку — это мне памятно.

УВАЖНІСТЬ — внимательность

Брати до уваги, зважати, уважати на що — обращать внимание на что.

Брати очі на себе — привлекать, притягивать, останавливать внимание, бросаться в глаза.

Брати, взяти на замітку; взяти до відома; взяти на розум — принимать, принять к сведению, во внимание.

Дати, подати до уваги кому що, увагу вернути на що — обратить внимание на что. Вариант: увагу звернути чию на що — обратить внимание чьё на что.

Зводити, звести на очі кому — обращать чье внимание.

Мати на оці — не спускать с глаз.

На вуса мотати — принимать к сведению [мотать на ус].

Розпустити вуха — развесить уши, слушать внимательно. 

НЕУВАЖНІСТЬ — невнимательность

Випорожні ловити, виторопні ловити, витрішки їсти (ловити, купувати, продавати) — ротозеем глядеть, глазеть, зевать, ворон ловить. Випорожні від випорожняти — опорожнять; виторопань — оторопелый; витрішок — вытаращенный глаз.

Ґави ловити, заґавитися — ворон ловить.

Через верх слухати — невнимательно слушать.

ЗВИЧКИ, СМАК, ЛЮБОВ, НАХИЛ — привычки, вкус [любовь], привязанность

Байдуже, дарма, ні щадки, і гадки мало, ніскільки — нужды нет.

Брати звичку — привыкать.

Бути прихильником (прихильним) до кого — быть расположенным к кому.

Вразило кого, запало кому в душу (в око, в серце), справило на кого враження — произвело на кого впечатление.

Все дарма, байдуже — всё нипочём.

Втопитися у що — погрузиться во что, увлечься чем.

До душі —по душе.

До нього душа так і горнеться — чувствовать к нему невольную симпатию.

Дух за ким ронити — без ума от кого быть.

Душа не навертається — противно кому.

З ненависті до мене — из ненависти ко мне.

Кохатися у чому — находить удовольствие в чём-либо.

Моя душа її не терпить — я её не выношу.

Не до мислі, не по серцю — не нравиться.

Не до смаку, не до вподоби — не по нутру, не по вкусу.

Не залюбив хто, не до вподоби сталося кому — не понравилось кому.

Перевагу, перед давати — оказывать предпочтение.

Прилюблятися до чого — пристращаться к чему.

Про мене, про мою волю, мені байдуже, однаково, дарма — для меня все равно.

Розласитися — войти во вкус.

Смакувати, кому до вподоби припадати — быть по вкусу.

Узяти натуру — усвоить привычку.

Уподобати собі що — полюбить что, пристраститься к чему.

Що на душі, до вподоби кому — что по сердцу кому. 

ОХОТА, НАСТРІЙ — желание, настроение (намір, бажання, нетерпність — намерение, желание, нетерпение)

Брати, взяти намір — иметь намерение, вознамериться.

Важити на кого — замышлять против кого.

Від щирого серця, з дорогою душею — от всего сердца, очень охотно.

Гострити зуби на кого — иметь зуб против (на) кого.

Душа росте вгору — испытываю подъём духа.

Залюбки, з охотою — с удовольствием.

Зі своєї ініціативи — по своей инициативе.

Зі своєї охоти, волі, самохіть — по собственному желанию.

Ласитися на що — острить зубы на что.

На мене падь пала — на меня стих нашел (напал).

Падь — медвяная роса, причиняющая вред колосьям; откуда — «падь пала» — упала на хлеб вредная роса.

Набрати охоти — воодушевиться.

Не з добром — не с хорошими намерениями.

Не маю охоти до роботи, не бере мене робота — не расположен работать.

Не од тієї речі, не від того — не прочь.

Не хотячи, без наміру, ненавмисне — непреднамеренно.

Непосидячка бере кого — не сидится от нетерпения.

Нетерплячка бере кого — не может усидеть кто.

Охотою — по своему желанию, добровольно, по своей охоте.

Розколихувати, розколихати — воодушевить. Ещё — підняти духа.

Рости вгору — возвышаться.

Терпець увірвався кому — невтерпёж кому стало.

У голову взяти, забрати — задаться целью, решить. Ещё: у голову собі кинути.

НУДОТА — скука (жаль, сум, журба, туга, відчай, незадоволення — жалость, грусть, кручина, отчаяние, недовольство)

Боліти серцем — скорбеть, печалиться.

Бути незадоволеним з чого, крутити носом — быть недовольным чем.

Важкі думи осіли голову — голова полна тяжёлых дум.

Гнітити — давить, угнетать.

Гнітити на серці — скрывать в душе тяжёлые чувства.

Доходити до серця — растрогать.

Драти мур — приходить в отчаяние. Мур — каменная стена. Буквально значит: драть, разрывать стену.

Жаль душу стискає — тяжело на душе.

Жаль обійняв, сум обняв, журба, туга обхопила — охватило сожаление, взгрустнулось, стало грустно, печаль охватила.

Живий жаль бере — очень, в высшей степени жаль.

Журба сушить — тоска грызёт.

З нудьги — от тоски.

Загнітивши серце — скрепя сердце.

Колупнуло серце — защемило в сердце.

Лихом нудити — затосковать от горя.

Мені негода — мне не нравится.

Нудити світом — томиться.

Нудьга обняла — скука одолела.

Ремствувати на кого — быть в претензии к кому.

Серце кров’ю закипає —высшая степень душевных страданий.

Серцем нудити — тосковать.

Сидить, як у сливах — он не в своей тарелке.

Смуток пройняв — на него напала грусть.

Сохнути з журби — сохнуть от печали.

Сум нас побрав — нас охватила печаль.

Сум, журба, жаль бере — становится грустно, охватила скорбь, стало жаль.

У тугу вдаватися — горю предаваться, впадать в уныние. Туга — горесть, печаль. Удаватися — предаваться, отдаваться.

Холоне серце, холоне в серці — сердце замирает, страшно делается.

Як не свій ходить — сам не в себе.

ДОБРИЙ НАСТРІЙ — хорошее настроение

Бути задоволеним з чого — быть довольным чем.

Відлигнути, відлегти на серці — легче на душе. Відлигнути — потеплеть, отсыреть.

Добре діється кому — хорошо на душе, хорошо живётся кому.

З радощі — от радости.

Мов камінь з душі — как гора с плеч.

На превелику втіху — к величайшему удовольствию.

На світ народився — воспрянул духом.

Одійти від серця — перестать сердиться.

Під добру руку — в хорошую минуту.

Полегшало на душі кому — отлегло от сердца кому.

Світом вгору піднявся — легко на душе и вольно, стало веселее.

Спочивати душею — отвести душу.

ГНІВ, ЗЛІСТЬ, ЛЮТІСТЬ, НЕНАВИСТЬ — гнев, злость, ярость, ненависть

Бути лихої волі на кого — быть злым на кого.

Взяти ненависть на кого — возненавидеть кого.

Гнів покладати на кого — сердиться, гневаться на кого.

Зазлість на кого мати — враждовать с кем.

Закипіти гнівом — рассердиться, разгневаться.

Злість на кого бере — сердиться на кого.

Зозла, спересердя — в гневе, в сердцах.

Лихим бути на кого — злобствовать, иметь неприятные [неприязненные] чувства к кому.

Мати злість на кого, пересердя мати на кого, злоститися, гніватися, лютувати на кого — злиться, сердиться, гневаться на кого.

Мені зробилося сердито — я рассердился.

Під гарячу руку — в минуту гнева.

Сердито мені — я сердитый.

Серця додати — ещё больше рассердиться.

СТРАХ, ЖАХ, ПОЛОХ — страх, ужас, смятение

Боятися і руху чийого — сильно бояться кого-то.

Волосся настовпужилося — волосы стали дыбом.

Завдати страху, жаху — наводить страх, ужас, внушать страх.

На душі похололо, душа застигла — душа в пятки ушла.

Налякати, нагнати духу, завдати ляку — напугать.

Спереляку — от испуга.

Страх зашибає кого — делается страшно кому.

СОРОМ, СОРОМЛИВІСТЬ — стыд, стыдливость

З сорому — от стыда.

На сором — к стыду.

Сорому завдавати кому — вводить в стыд.

Сорому на нього немає — стыда у него нет.

Сорому набратися — осрамиться. Ещё: доходити, дійти до сорома.

Треба позичити в Сірка очей — стыдно в глаза смотреть.

БРЕХЛИВІСТЬ — вранье

Взяти гріха на душу — покривить душой.

За хмару зайти далеко, у далеко зайти — осрамиться, завраться.

Заснітити очі — отвести глаза, отуманить, одурачить.

Провадить на знать-що — нести вздор. Те саме — клепати язиком.

Пускати тумана — дурачить, обманывать.

Робити з губи халяву — не выполнить обещание.

Розпустити губи — много говорить, врать, сплетничать.

У живі очі брехати — бесстыдно врать в глаза.

Убрати в шори — обмануть, надуть.

Увочевидьки бреше — в глаза врёт.

Ману пускати, напускати — отводить глаза, дурачить.

Щільно бреше — складно врет. Буквально: плотно.

ХИТРОЩІ, ЛЕСТКА — хитрости, лесть

Брати на штуки — употреблять хитрость, уловки.

Вивідувати ума — стараться узнать образ мыслей.

Датися на підмову — дать себя обмануть.

Залестити кого, підлабузнитися до кого — подольститься к кому.

Крутити носом — вилять.

Лисом підшитий — хитрый, льстивый.

Листом стелеться — прикидывается добрым, уступает во всем, лебезит.

На двох стільцях сидіти — двоедушничать.

На хитрощах ходити — хитрить, лукавить.

Обізватися на солодкім меду — заговорить сладкоречиво.

Підсипатися до кого, стелитися перед ким — мелким бесом рассыпаться.

Світити в очі — льстить.

Словом мастити — обольщать речами.

Язиком грати — льстить, пресмыкаться.

ЗАЗДРОЩІ — зависть

Завидки беруть — завидно делается.

Завидющі очі — завистливые глаза.

Заздрість мати на кого — завидовать кому.

ЛІНОЩІ, ЛЕДАРСТВО — лень, праздность

І за холодну воду не береться — решительно ничего не делает.

І пальцем не кивне — и пальцем не пошевелит.

Лежні напали — лень одолела.

Лежня — лежебок.

Лежня справляти — ничего не делать.

Лінивий, ледачий на все — ленивый во всем.

Лінощі, баглаї обсіли — лень напала. Ещё: баглаї обсіли.

Походеньки та посиденьки справляє, байдики б’є — ничего не делает, бьёт баклуши.

Пуститися в ледащо — сделаться негодным [совершать недостойные поступки, избегать работы, вести себя легкомысленно].

Швенді справляти — слоняться без дела.

Швеньдя — праздношатающийся.

ЧВАНЬ — чванство

Велико нестися — много о себе думать.

Високо нестися, вгору нестися — важничать, заноситься.

Злидні, та ще й з перцем — голь с претензиями.

Про себе високо гадати — заноситься.

ДОВІРА — доверие

Було кому повірити — нашел кому поверить.

Діймать, дійняти, дати віри [кому] — поверить.

Не йметься віри — не верится.

Сповірятися на кого, вірити кому — доверять кому.

РІЗНЕ — разное

Без нього і вода не освятиться — ему до всего дело.

Він скрізь устряне — он во все вмешается.

З ласки — из милости.

Матися на бачності, держатися берега — быть осторожным.

На вдачу — характером [по характеру].

На плач твердий — редко плачет.

На своєму слові стояти — не изменить своему слову.

Не дасть собі в кашу плювати — не даст собой помыкать.

Не наважився до цього заходу — не решился на этот шаг.

Нема їй ніякого зупинку — её ничто не остановит.

Ніяким Богом не допросишся у нього — никак его не уговоришь.

Тільки забави на думці — он думает только об удовольствиях.

РОЗМОВА, БАЛАЧКИ — разговор, беседа, болтовня

Без мови, мовчки — молча, безмолвно.

Бути з ким на речах — иметь с кем разговор.

В’язатися словом — обязать себя словом.

Взяти на зуби кого — злословить о ком.

Вкинути ґедзика — указать о чём-либо с умыслом, рассердить, привести в раздражение.

Вловити в мові — поймать на слове.

Говорити без одрізків — говорить с полной резкостью.

Говорити миттю — говорить скороговоркой.

Говорити, розмовляти якою мовою — говорить на каком языке.

Ґедзя вкусив — напал на кого.

Датися на мову — [вступить в разговор] быть разговорчивым, красноречивым.

До душі сказати — с чувством сказать.

До прикладу сказати — сказать удачно.

З оприском балакати — вспыльчиво, запальчиво говорить.

Загинати, загнути крючка — заговаривать о чём-либо с хитрыми намерениями.

Загнути карлючку кому — задать трудный вопрос кому, поставить в затруднительное положение.

Закидати гадючки на кого — делать злостные намеки на кого.

Затятися в розмові — запнуться в разговоре.

Знімати голос, річ — отозваться, начать говорить.

Зрікатися свого слова — отказаться от своих слов.

І губи не роззявив — не сказал ни слова [и рта не раскрыл].

Каже, як з листу бере — говорит, будто с написанного читает, то есть свободно и хорошо.

Казати до ладу, до пуття — говорить дельно, толково.

Казати на жарт — шутить.

Казати таке, що й купи не тримається — говорить несообразное.

Кувати речі недобрії — злословить.

Лаятися на всі заставки — бранить сильно.

Минути мовчки — обойти молчанием.

Мова мовиться — речь идёт о чём.

Мова не мовиться — разговор не вяжется.

Мовити криво — противоречить.

Мовити під лад кому — говорить в тон кому.

Мову найти — найти тему для разговора.

На мові бути з ким — беседовать, разговаривать.

На сміх казати — говорить шутливо.

На сю руч горнути — говорить в свою пользу.

На чию сторону казати — говорить на чей адрес.

Натороч казати — противоречить, спорить.

Не дав і рота роззявити — не дал и рта раскрыть.

Не до мови, не до розмови бути кому — быть кому неприятным собеседником.

Не заходити з ким у перелік — не входить с кем в спор, в пререкания.

Неподобними словами лаятися — браниться скверными словами.

Ні пари з уст — ни слова из уст.

Патоки розпускати — начать разглагольствовать.

Перемивати кого на зубах — перетирать на зубах, ругать, перебирать косточки.

Піддрочку дати — подзадорить.

Поговір пускати — сплетни распускать.

Поговоримо до пуття — поговорим с толком.

Прикинути слівце — ввернуть слово.

Прикусити язика — замолчать.

Притяв йому носа добре — срезал его хорошо. Притяти (подрезать) — резко ответить.

Розмова точиться — разговор тянется, продолжается.

Розпускати губи — говорить лишнее.

Скребти кому редьку — читать кому нотации.

Словами мастити — услаждать речами.

Слово по слову — слово за слово.

Словом займати кого, стати до розмови, стати на річах із ким — вступить в разговор. Ещё: в речі ввіходити.

Словом карати — корить, бранить.

Теревені правити, говорити нісенітницю — ахинею нести.

Тільки язиком ляскати, ляпати — попусту болтать.

Холоду надати кому — накричать на кого.

Час один на другого — едкими словами уязвлять друг друга.

Як горохом сипати — быстро говорить.

ЧИТАННЯ, СПІВИ — чтение, пение

З голосу співати, грати — по слуху петь, играть.

Опадати з голосу — терять голос.

Співати баса, тенора — петь басом, тенором.

Співати не в лад — петь несогласованно.

Уголос читати, в книгу читати — читать вслух, читать книгу, в книге.

КРИК — крик

Благати на поміч — просить помощи.

Криком кричати, не своїм голосом кричати — кричать громко.

Кричати на все горло, на всі заставки — кричать во все горло, на всю ивановскую. Заставка — вешняк, ставень для задержания воды в прудах.

На ґвалт кричати — кричать караул.

У голос ударитися — заплакать громко.

СМІХ, ГЛУЗУВАННЯ — смех, насмішка

За боки братися, качатися від сміху, рвати боки — надрываться от смеха.

Йому регочеться — его смех берёт.

На глузи підняти — поднять на смех.

На глум подати — отдать на посмеяние.

Приснути зі сміху — разразиться смехом.

НАТЯКИ — намеки

Гнути на що, куди — намекать на что.

Закидати надогад — намекать.

На замітку казати — давать понять.

Надогад буряків, щоб дали капусти — говорить об одном, намекая на другое.

Наздогад давати — давать понять.

Невдогад — невдомек.

Недогад казати — говорить намеком.

Позавгорідно, манівцями казати — говорить не прямо, обиняками.

Стосунки між людьми — отношения между людьми

(користь, приємність, що випливають зі стосунків між людьми; дії, вчинки на користь, приємність людям, згода — польза, приятность, которые извлекаются от отношений между людьми; действия, поступки на пользу, приятность людям, согласие)

ДОПОМОГА, ПОРАДА — помощь, совет

В добрості, злагоді жити з ким — быть в хороших отношениях [жить в согласии с кем].

Вистаратися перед ким, проти кого — прислужиться кому.

Годити, як хирі — сильно угождать. Хиря — хворость [угождать, как больному].

Давати спокій кому — оставить кого в покое.

Дати раду кому — помочь, подсказать.

Дістати, зажити ласки, слави — приобрести [благосклонность],славу.

Завдати втіхи, приємності — доставить удовольствие.

Запобігати, запобігти ласки — добиться, добиваться благосклонности.

Зробити волю, уволити волю, учинити волю — исполнять чье желание [волю].

І неба їм би прихилив — готов всё для них сделать.

Наше зверху — наша взяла.

Оддячити сто з оком — с лихвой отблагодарить. Око — при счислении, после названий десятков — один. Сто з оком — сто один.

Підійти під ласку кому — приобрести расположение кого, благосклонность, любовь.

Погодитися на чому — сойтись на чём, придти к согласию.

Порозумітися, учинити згоду — придти к соглашению.

Розпинатися за кого — отстаивать кого, стоять горой за кого.

Світ розв’язати кому — освободить, дать волю.

У помочі, до помочі стати — помочь.

У послузі стати, стати в пригоді кому — оказать услугу.

У пособі бути — помочь.

Чинити чию волю — исполнять чьё желание. 

ДІЇ (з непевними наслідками) — действия (с неявными последствиями)

Битися, заходити, іти в заклад — держать пари.

Брати на жарт кого — шутить над кем.

Дати на волю — представить на усмотрение.

До якої-небудь віри навертати — обращать в какую-либо веру.

Здатися на думку, напризволяще — дать, представить на усмотрение.

Здатися на суд чий — представить на чьё суждение.

Подати вістку, звістку (до рук) — известить.

Покликатися на кого, на що — ссылаться на кого, что.

Поставити за обов’язок, за повинність — вменить в обязанность.

Пристати на чию думку, гадку — согласиться с кем.

Радитися кого — советоваться с кем.

Раду радити — держать совет.

Робіть, як собі знаєте, як завгодно — делайте, как вам угодно.

У хрест, у закон уводити — креститься.

ДІЇ (з певними наслідками) — действия (с явными последствиями)

А ні на очі — видеть не могу, ненавижу.

Аби з очей — лишь бы с глаз долой.

Бити на забій — бить насмерть.

Болю завдати, на сміх піднімати кого, сміх собі з кого робити, сміхи збивати з кого — насмехаться над кем.

Бути на заваді, стати на заваді — служить помехой, мешать.

Взяти в лабети — взять в лапы. Ещё: піймати в лабети.

Вибивати очі, випікати очі, викидати очі, тикати в очі — колоть в глаза.

Виварити воду з кого — измучить кого, истомить.

Вигадати на кого дурницю — возвести на кого напраслину.

Відпасти право ласки — утратить, потерять право на расположение.

Вік зав’язати — испортить жизнь.

Він мене ні за що має — он меня ни во что ставит.

Вразити до живого — сильно досадить.

Втратити ласку — потерять благоволение.

Гадючку впустити, вкинути, злість учинити — накось сделать, причинить зло.

Ганьбу дати — опозорить.

Геть з-перед очей — прочь с глаз.

Голову кому їсти — вечно донимать кого.

Готувати смерть на кого — замышлять убивство кого.

Гризти кому голову — пилить кого.

Дати пам’ятового — наказать битьем так, чтобы помнил.

Дати, завдати гарту — задать кому.

Датися знати, датися взнаки і навзнаки — дать себя знать, помнить.

Датися на підмови — дать себя обмануть, поддаться уговорам.

Дістати наруги — вынести унижение.

До живих печінок допекти, вразити кого — сильно допечь, досадить.

До рук прибрати — прибрать к рукам.

Догану дати — выразить порицание, осудить, упрекнуть.

Доїхати решту — доконать.

Дулі в’язати — ссориться.

Дурня завдати кому — поставить в глупое положение кого.

Жалкувати на кого — сетовать на кого.

Жаль чинити кому — опечалить кого.

За масляні вишкварки не помиритися — поссориться из-за пустяка.

Зав’язати язика — заставить замолчать.

Завдати думки — заставлять думать, беспокоиться.

Завдати клопоту — причинить хлопоты.

Завдати муки, завдавати жалю, туги — причинять горе.

Завзятися на кого — напасть, ожесточиться на кого.

Загнати на слизьке — поставить в затруднительное положение.

Загримати кого — постоянными криками, бранью опутать кого.

Залити за шкіру сала — сильно допечь.

Замкнути вуста — принудить молчать.

Затуркати голову — сбить с толку.

Збивати бучу, колотнечу — поднимать ссору, шум.

Збивати з пантелику, з пливу, з плигу — сбить с толку. Плив — течение. [Плиг — прыжок].

Згубити зі світу — лишить жизни.

Зчинилася бійка — произошла драка.

Копати яму під ким, рити на кого — подкапываться под кого, злоумышлять.

Краяти серце — раздирать сердце.

Лихом торгувати — пользоваться несчастьем.

Ляпаса з’їсти — получить пощечину.

Мати на пеню — иметь причину для ссоры.

На капость робити — назло делать.

На спокусу підводити, спокушати — искушать.

На чому вони посварилися — что вызвало у них ссору.

Наклопотати голову кому — причинить заботы, хлопоты.

Накрив, напнув мокрим рядном — сразу и неожиданно напал.

Нарядити наперекір — сделать наперекор, сделать вопреки чему.

Насупереч йти з ким — делать против чьего-либо желания.

Недобра слава — дурная репутация.

Незгода постала — произошла несогласованность.

Орати клепкою — идти наперекор.

Памороки забити, запаморочити — заморочить. Паморока — туман.

Перевершити кого — заткнуть за пояс кого.

Підкопатися під чию славу — испортить чью репутацию.

Підкопуватися під кого — рыть кому яму.

Пішло на нелад, на розлад — пошли несогласия.

Пнем стати, на пню стати — упорствовать.

Позатилишниками нагодувати — надавать подзатыльников.

Поїдом їсти — заедать, изводить кого.

Посадити на лід кого — поставить в затруднительное положение кого.

Почубеньків дати, нам’яти чуба — оттрепать за волосы.

Пошити в дурні, брехуни — выставить кого как  лгуна.

Пригріти гадюку за пазухою — приласкать неблагодарного.

Пристати з короткими гуками — настойчиво требовать.

Пришпилити квітку кому — сострить на чей счет, дать кому насмешливое прозвище.

Промитої води не дає — и вздохнуть не даёт, постоянно придирается.

Просвітку не давати — поедом есть.

Просвітку не дає — докучает, преследует неотступно.

Просвітку нема — нет житья.

Прошу на виступці — прошу уйти.

Реп’яхом узятися — пристать как банный лист.

Світ зав’язати — сделать жизнь безотрадной, горестной, несчастной.

Стати на переметі кому, зав’язати дорогу кому — стать кому на дороге.

Стати на перешкоді, на перешкоді бути, на перечепні бути — служить препятствием, помехой.

Стусана дати — ударить кулаком.

Туман нести на кого, забити баки кому — одурачить кого.

Туману пустити — пустить пыль в глаза.

У неславу вводити — позорить.

У сварки вдатися — завести ссору.

Узяти в лещата — взять в тиски, стиснуть.

Узяти, збити, притерти роги, вкрутити хвоста, збити пиху — сбить спесь.

Хто у спору з ким — кто в ссоре, в натянутых отношениях с кем. 

ЩАСТЯ, ДОЛЯ ЛЮДИНИ — счастье, судьба человека

Бути безпечним свого життя — быть спокойным за свою жизнь.

В доброму разі, при добрій годині — при хороших обстоятельствах.

Вийде наше (на наше) — будет по-нашему.

Вийти на добре, на зло — окончиться благополучно, неблагополучно.

Вийти на користь — поступить в пользу.

Вийти на люди — сделаться человеком.

Гору брати, взяти — брать, взять верх над кем, чем.

Доля служить кому — судьба благоволит кому.

Доходити добра — добиваться счастья, быть счастливым.

Заживати розкошів — испытывать наслаждение.

Змінилося, повернулося на краще — изменилось к лучшему.

І час кому не змигнеться — время летит.

Йому дзвінка світить — ему везет. Дзвінка — бубновая масть в картах.

Моє цвіте, а твоє гниє —мне удача, а тебе нет.

На добро кладеться, на гаразд — складывается на добро.

На моє слово впало — вышло, как я говорил.

Не перекопано шляху кому — есть возможность для кого.

Піти в руку — пойти впрок.

Помазатися паном — стать барином.

Силу взяти, забирати силу в кого — приобретать влияние, значение.

Стати на лад — достигнуть определённой степени своего положения.

Уживати світа — пользоваться жизнью. 

НЕПЕВНІСТЬ СТАНОВИЩА — неуверенное положение

Бувати в бувальцях — видать виды, много испытать.

Грати з долею невпереваги — бороться с судьбой; то попадать в несчастье, то снова побеждать препятствия.

До того йдеться — к тому клонится.

Йти навмання — пуститься на авось.

Куштувати борщі всілякі — часто менять место жительства [или должности].

На роду написано, судилося — суждено.

Не знає на яку ступити — не знает, что ему делать.

Повелося по-старому — пошло по-прежнему.

Пуститися, попуститися берега — отдаться на произвол судьбы.

Як біжить — как придётся.

ЛИХО, НЕДОЛЯ, СКРУТА — горе, беда, тяжёлое положение

Безпорадне становище — безвыходное положение.

Брати стежки іншої як хто — избегать кого.

Буде лихий світ кому — будет беда кому.

Бути в мандрах, на втіках — находиться в бегах.

В нікуди пропасти, як здиміти — бесследно исчезнуть. [Здиміти — испариться].

В руку дивитися — жить подачками.

Вив’язатися з чого — выпутаться из чего.

Вигорнутися з біди — избавиться от беды.

Вилізти боком, так не минутись — даром не пройти.

Відпокутувати гріхи — [искупить грехи] очиститься от грехов.

Давати провід — руководить.

Даватися, датися у вічі —показываться на глаза.

Димом пішло — сгорело.

Дні терти — прозябать.

Довести свого — поставить на своём.

Доводиться на собі терпіти — приходится отдуваться своими боками.

Додержати, дотримати, доконати слова свого — сдержать своё слово.

Допитуватися чого — стремиться к чему, добиваться чего.

Доходитися лиха — нажить беду.

Дурника клеїти — представляться дурачком.

Живе, лихом прикупивши — живёт, прикупив горя. Ещё: живе, як горох при дорозі.

Живеш, смаку не чуєш — нет тебе в жизни никакого удовольствия.

З дощу та під ринву — из огня да в полымя.

З лиха вибиватися — избавиться от горя.

За два огляди — после двух осмотров. Купив за три огляди — украл.

Зазнати горя, лиха — перетерпеть много горя.

Заросла стежка кому — [заросла тропа — забилась память]

Зіходити на чийсь розум, ходити чиїм робом — поступать, как кто.

Змарнувати час — праздно [напрасно] провести время.

Знудьгував свій вік — в тоске прожил жизнь.

І очу не явить — глаз не показывает.

Каятися на кому — перестать грешить при виде наказаний, постигшего за грехи кого-нибудь.

Кінці в край — безвыходное положение.

Клямка запала — дело кончено.

Користатися з оказії —пользоваться случаем.

Лиха набіжиш — будет тебе беда.

Лиха набратися — испытать горе.

Лиха стягти на себе — самому нажить беду.

Лихо спіткало кого — беда стряслась с кем.

Лихові запобігти — предупредить горе, несчастье.

На біду зійти — впасть в несчастье. То же диалектное: зійти на пси.

На жарт повернути — обратить в шутку.

На мене біда, лихо кладеться — мне грозит беда.

На мою (твою) голову — на моё (твоё) несчастье.

На похиле деревце й кози скачуть — на бедного Макара все шишки валятся.

На слизьке, на слизьку попасти — ступить на скользкий путь.

На стежку кому стати — пойти по чьей дорожке.

Набратися неслави — подвергаться осмеянию, позорить себя.

Набратися чиєї юхи — усвоить чьи манеры, обычаи. Юха (юшка) — уха, суп, жижица в вареной пище.

Накинути на себе недобру славу — испортить свою репутацию.

Напитати біди, лиха, клопоту — нажить беды, горя, хлопот.

Нахопитися на лихо — наскочить на беду.

Нема кому таланту до чого — не везет кому в чём.

Пасти задніх — быть позади всех, отставать.

Піднестися з біди — выбиться [из беды].

Піймати облизня — обмануться в расчетах, получить по носу.

Пішло за вітром — пропало (пошло) прахом.

Поводитися — вести себя.

Поводитися чесно — вести себя прилично.

Попідвіконню ходити, старцювати — нищенствовать.

Привід давати, призвід давати — давать повод.

Робити, ходити яким (чиїм) робом — делать каким-то образом, способом, манером; делать по чьему-либо способу, образу. Ми його робом робимо — мы делаем, как он. Нехай люди його робом роблять, то все буде добре — пусть люди делают по его способу и все будет в порядке.

Світ за очі піти — пойти, куда глаза глядят.

Собі на безголов’я — себе на горе.

Стати на слові —сдержать слово.

Тепер мені так, що ні туди, ні сюди— теперь я в крайне неловком положении.

Тут тобі й край, тут тобі й гак — здесь тебе и конец.

У неславі бути — пользоваться дурной репутацией.

У неславі ходити — быть опозоренным.

У сліди кому ступати — ходить по чьим следам, подражать кому.

Увіходити, увійти в неславу — обесславить, подвергать (подвергнуть) себя пересудам (сплетням).

Упасти в тісну діру — попасть в затруднительное положение.

Ухопити шилом патоки, лизнув шилом — потерпеть неудачу, ничего не получить, не достать.

Ходити під обухом — находиться под страхом за свою судьбу.

Ходити своїм робом — поступать по-своему.

Ходити, робити по правді — поступать правильно, справедливо.

Чинити свою волю — делать своё, по-своему.

Я небезпечний свого життя — я опасаюсь за свою жизнь.

Як вода вмила, за водою пішло, запропастилося — исчезло без следа.

ЧЕРГА — очередь

Безчережно — не в ряд, не в очередь.

Дійдеться ряд — придет черед.

Дотовпу немає— за теснотой (давкой) нельзя протиснуться.

Застоювати чергу — ожидать очереди.

Моя черга— моя очередь.

Під чергу прийти — попасть в очередь.

Поза чергою — вне очереди.

Прийшла черга кого, на що — пришла очередь чья, за  чем.

[Своєю чергою — в свою очередь, своим чередом].

У свою чергу — своим чередом.

Черга ще не впала— очередь еще не подошла.

КОХАННЯ, РОДИННЕ ЖИТТЯ — любовь, семейная жизнь

Барвінок рвати — часто ходить на любовное свидание.

Бути в поважному стані —быть беременной.

Бути до любові —вызвать любовь, нравиться.

Бути єдин дух з ким — жити душа в душу с кем-либо.

Бути, стати у вазі, бути при надії — быть, сделаться беременной.

Важка жінка, вагітна — беременная.

Взяти за жінку — жениться, взять в жёны.

Відбився від хати — не держится дома.

Він це вподобав — это ему поправилось.

Вінка, віночка загубити — потерять девственность.

Віночка доносити — сохранить девственность.

Вона йому впала в око — он ее заметил, обратил внимание.

Дати гарбуза — отказать сватающемуся. Девушка при отказе вручает сватающемуся тыкву. Тыква — гарбуз.

Дати розпусту — распустить, избаловать.

Держатися хати — быть, просиживать дома.

Дівування здавати — покидать девичество.

До вподоби бути, припадати, уподобатися — понравиться. З уподобою— с удовольствием.

До любості бути кому — нравиться кому.

Додержувати вірності —оставаться верным.

Дух за ким ронить — быть без души от кого, души не чаять в ком.

Єднати дочку за кого— уговариваться о выдаче дочери замуж за кого.

Жити, як риба з водою — согласно жить. То же: жити в один сніп.

Закон прийняти, у закон вступити — вступать в брак.

Залицятися до кого — ухаживать за кем.

Запасти в душу, в око, в серце — произвести впечатление, понравиться.

Звести дівчину — обольстить и бросить девушку.

Зладилось на що — наладилось что. Заладилося на весілля — наладилось к свадьбе.

Калину ламати — потерять девственность (в народных песнях).

Любість — любовь. По любості — по любви.

Мати добрість — быть добрим.

На віру жити — сожительствовать.

На днях ходити — быть на последних днях беременности.

На зальоти — на любовное свидание.

На рушнику стати — венчаться. Венчающиеся, по народной традиции, стоят на расшитом полотенце — рушнике.

Ночувати в барвінку — переночевать с милым.

Одружитися з ким; взяти шлюб з ким — жениться на ком.

Одружитися, побратися з ким; шлюб узяти — вступить в брак.

Під корито підвернути стару— выйти замуж раньше старшей сестры.

Подоба — образ или наружность. До вподоби — нравиться. У подобі стати — понравиться.

Подружжя — супруги.

Покрити дівчину — обольстить девушку.

Привернути до себе кого — расположить в свою сторону кого.

Пристає, пристане, пристало серце до кого — полюбить кого.

Розчесати дівчині косу — лишить девушку невинности.

Рушники подавати — перевязать специальными полотенцами сватов.

Скакати в гречку — нарушать супружескую верность.

Смалити литки (халяви) до дівчини — ухаживать за девушкой.

Сягнути — достичь, достать, хватить, стать.

Сягнути на чужу грядку — сойтись с чужой женой.

Топтати стежку до кого — часто ходить, ухаживать за кем.

У добрості жити з ким — быть в хороших отношениях.

Уподобати кого — полюбить кого.

Учащати до кого — бывать у кого.

Хороша молода — новобрачная, сохранившая до замужества девственность.

Хто до сподоби кому — кто нравится кому.

ПРАЦЯ — труд (робота, справа, заробіток, порання, господарські справи — работа, дело, заработок, уборка, хозяйственные дела)

Ані способу — нет [никакой] возможности.

Брати мірку — снимать мерку.

Брати, взяти участь — принимать, принять участие.

Бути на скінчу — приходить к концу.

Вагою дати — отпустить на вес.

Важкою вагою — с великим трудом.

Вживати, вжити всіх заходів (не засобів) — принимать, принять меры.

Вжити всіх своїх сил — употребить все свои силы.

Вжити на іншу потребу — употребить для другой цели.

Взяти в оберемок — взять в охапку.

Взяти до направи — взять в починку.

Взятися на [всі] способи — употребить все старания.

Витерти сірника — зажечь спичку.

Відрядити кого — отправить в командировку [откомандировать] кого.

Впорожні — порожняком, без груза, с пустыми руками.

Вправна рука — опытная рука.

Глевкий хліб — клейкий [вязкий], недопеченный хлеб.

Гріти самовар(а) — [разжигать самовар],заваривать чай.

Дати навід — преподать руководящие указания.

Дати раду чому — справиться с чем.

Двома, трьома нападами — в два, три приёма.

Держати землю — арендовать землю.

Діла не скільки! — немного дела.

Діла — не обкидаєш — столько дела, что не успеешь сделать сам.

До ноги чоботи шити — шить сапоги на каждую ногу на особой колодке.

До розгляду і зробу виконання — к рассмотрению и исполнению.

До справи, до роботи, до праці ставати — заниматься делом.

До схову віддав речі — на хранение сдал вещи.

Довести до зробу — исполнить.

Довести до пуття — сделать, доделать как следует.

Довід брати — наводить справки.

Довід дати чому — управиться, сладить с чем.

Докласти праці, рук — приложить труд, старание.

Доцільний вжиток — целесообразное употребление.

Жодною мірою не можна зробити — никак нельзя этого сделать.

З неволі робити — поневоле работать.

З розумом провадити справу — умно вести дело.

За добрим способом — при хороших средствах.

Забілювати борщ — заправлять борщ сметаиой.

Завідувач чого — заведующий чем.

Заводити в палітурки — переплетать [книгу].Заводити під скло — вставлять в рамку [под]стекло [картину].

Заіграшки робити що — с легкостью делать что.

Запалити в грубі, в печі — затопить печь.

Заробити під хурою — заработать, перевозя кладь.

Збиране молоко — снятое молоко.

Здати справу — дать отчет [осознать].

Землю робити, управляти — обрабатывать землю.

Зложити з посади — снять, отставить от должности.

Зректися посади — оставить должность.

Зробив з леміша швайку — испортил дело. Ещё: гора родила мышь.

Каблучка коло воріт — кольцо в воротах.

Кинути під лаву — пренебречь, забросить.

Кипіти в ключ — кипеть ключом.

Класти межу — проводить межу.

Коли не спосіб— если нет средств, нет возможности.

Коли спосіб, коли змога— если возможно.

Комин іскрить — искры вылетают через трубу.

Кохатися в чому — с любовью заниматься чем.

Крутиться, як муха в окропі — завален хлопотами, без отдыха в работе.

Лівий бік — изнанка полотна, сукна.

Машина до шиття — швейная машина.

Мене того не вчено; я в тім не битий — я этому неучен.

Молоко з-під корови — парное молоко.

На добре уживати — с пользой употреблять.

На пожиток собі обернути — обратить в свою пользу.

На хребет (хребта) заробити що — заработать себе на одежду.

Наважувати — взвешивать.

Наважувати, наважити руку— набивать, набить руку; приучаться.

Накручувати годинника, дзиґаря, грамофона — заводить карманные часы, стенные часы, граммофон.

Наламати руку — навострить руку.

Не бере робота — не работается.

Не вилазити з чого — не выходить из чего, постоянно в чём.

Не знаю у який хліб кинутися — не знаю, чем заняться.

Непитний — негодный для питья.

Ніколи кому; нема часу кому — некогда кому.

Обладувати землею — владеть землей.

Огребом брати — загребать, обеими руками брать.

Переднити що — переменить дно в чём-либо.

Підкладати руку кому, під кого — помогать кому с усердием.

Підсипати квочку — подкладывать яйца под наседку.

Покладаючи роботи — не спеша и с толком делать.

Попоноситися з чим — поносить что долго.

Походити, дійти кінця — оканчивать, окончить.

Правий бік полотна, сукна — лицевая сторона полотна, сукна.

Прибирати спосіб — изыскивать средства.

Прийнятися за роботу — приняться за исполнение работы.

Прийшов у пильній справі — пришел по [срочному]экстренному делу.

Пробу знімати (на пробу), добрати справу — находить средства.

Пряжене молоко — топлёное молоко.

Робити, чинити з чийогось наказу — делать по чьему приказу.

Робить, і втоми нема — неутомимо работает.

Робиться, як море горить — плохо, вяло идет работа.

Розбиратися у дрібницях — входить в подробности.

Розтягти чоботи — разбить сапоги.

Рук доложити (докласти) до чого — поработать над чем.

Рука, не рука кому — удобно, неудобно кому.

Руки прикладати — усердно работать.

Своїм Богом робити — делать по-своему.

Скинути з посади, з уряду — отрешить от должности.

Сположити на думку кого— возложить на кого, поручить кому.

Становити грубу [піч] — класть печь.

Стати на попасі — остановиться, чтобы покормить.

Стати на посаду, прийняти посаду — вступить в должность.

Стати під хуру — подрядиться везти кладь.

Твоя руч — тебе на руку.

Трусити сажу, трусити комин — чистить дымовую трубу.

У пробу сіяти — редко сеять.

У свид косити, на свид косити— недозрелым косить.

У строках стати — наняться на неизвестный срок.

У цій справі — по этому делу.

Угаювати, угаювати діла — упустить, не сделать дело. Угаюватися — задерживаться.

Удатися до іншого способу — прибегнуть к иным мерам.

Уживаний, заживаний — бывший в употреблении.

Уживати якого способу — употреблять какое-либо средство.

Ужитковий — готовый к употреблению.

Упереміть зв’язати — завязать узлом.

Упоратися з чим — окончить что. Упоралися з сіянкою — окончили сев.

Упорядкувати, зробити лад — привести в порядок.

Урудуватися в чужу землю — припахать чужой земли.

Утяв, аж пальці знати — плохо сделал.

Хліб на пні — хлеб на корню.

Хто спроможний що зробити — кто имеет возможность что сделать. Хіба я спроможна що справити — разве я имею возможность что сделать.

Хутрувати, вихутрувати — подбить мехом.

Шити на зріст — шить на вырост.

Шити на машину — шить на машине.

Шити на овес — шить крупными стёжками.        

Шпака вбити — дать промах.

Що вже я не робив, нічого не допомогло — что я ни делал, все напрасно.

Як спроможність — как позволяют [позволят] средства.

ТОРГІВЛЯ — торговля

Брати гроші на упад — брать деньги под залог, который за неуплату остается у кредитора.

Брати на зелений овес — брать в долг в счет сомнительних будущих благ. Ещё: на вовчу шкуру.

Брязнути капшуком — раскошелиться.

В гроші йти — подниматься в цене.

Взяти в заставу — взять под залог.

Відносна залеглість — недоимные проценты.

Готові гроші, готівка, готовик — наличный капитал.

Гроші губити — терять цену.

Дати на віру — дать на слово.

Держати гроші — иметь чьи деньги на проценты.

Дурні гроші, лежані гроші —лишние деньги; деньги, которые достались без труда.

З грошей виходити — падать в цене.

За спасибі, за так грошей, дурно, даремно — даром, безвозмездно.

Збитися на що — собрать деньги на что.

І ціни не складе — очень дорожится.

Істинні гроші — основной капитал, деньги без процентов.

Купити з оказії— купить по случаю.

На виплат — в рассрочку.

На здобуток — для сбыта.

На карб узяти — поставить в счет. Карб — нарезка, зарубка. В казачьих полках в Украине казаков считали на сотни по числу «карбів» — нарезок.

На продаж — в продажу.

На роздріб — в розницу.

Набір, у позику брати, боргувати — в долг давать.

Набратися по шию — залезать в долги.

Облічитися з ким — свести счёты с кем.

Погодитися в ціні — сойтись в цене.

Подробицею — по мелочам.

Поставна ціна — узаконенная, установленная такса, цена.

Правити як на (за) батька — очень дорого.

Правити, доправити борг — взыскивать долг.

Продавати на гурт — продавать оптом.

Процінувати — ошибиться в цене.

Ратами виплачувати — оплачивать по частям. Рата, рати — срок платежа; часть платы, приходящаяся на данный срок. На рати — на выплаты [врассрочку].

Руки погріти чим — нажиться на чём.

Справляти недоплатки — взыскивать недоимки.

Справляти, справляти гроші — взыскивать, взыскать, получить деньги.

Спустити в ціні — назначить цену.

У ярмарку — на ярмарке.

Укласти ціну, нарядити ціни — назначить цену.

Уступний лист — переуступочная записка.

Що дали? — Сколько дали?

Що за його? — Почём?

Що правиш, що правите? — Сколько просишь, просите? (при покупке).

МАТЕРІАЛЬНЕ СТАНОВИЩЕ — материальное положение

Витратитися з грошей — издержаться до копейки.

Голий, як турецький святий; голий, як бубон — гол, как сокол.

Голодні злидні годувати — находиться в бедности.

Грошей до смутку — денег куры не клюют.

Дідька мати — не иметь ничего.

Доводити до страти, до збитку — привести к убыткам.

Жити чужим коштом — жить за чужой счет.

За добрим способом — при хороших обстоятельствах.

Забракло грошей — не стало денег.

Звести з хазяйства — сделать бедным.

Злидні осіли кого — бедность одолела кого.

Копійка волочиться в кого — деньги водятся у кого.

На біду зійти — обеднеть.

Настановити на хліб — дать кусок хлеба, то есть обеспечить материально.

Не забуває чого — всегда есть; всегда находится; имеется что.

Ні за що зачепити — не с чего начать, нет средств  для начала дела.

Паном діло жити — жить по-барски.

Підмогатися — поправить состояиие, собраться со средствами.

Помазатися панами — жить на барский лад.

Розкошів зажити — пожить в роскоши, в богатстве.

Руб’ям трясти, дрантям трусити— ходить в лохмотьях.

У достатку жити — деньги иметь, жить в достатке.

У кишені гуде — в кармане пусто.

Хазяйства зсадити—розориться.

Хліба глядіти — искать пропитание.

Фах і фахові стосунки — профессия и профессиональные отношения

Без ліку, міри — бесчисленное множество.

Бути під рахунком — быть сосчитанным.

Внівець повернути — обратить в ничто.

Всі чисто, геть усі, всі до душі — все до одного.

Гамузом — сразу, всё вместе, сполна.

До крихти — до крошки, всё решительно.

До ноги — всех решительно, решительно всё.

До решти— вконец, совершенно.

До цяти, до цятки — до малейших подробностей. Цята — точка, пятнышко.

До шнирини — до нитки.

До шниру, до ощадку — дотла, до конца.

Доводити до краю, сягати краю — оканчивать, приходить к концу.

З гаком — с лишком, с излишком.

З комареву ніжечку, на макове зерня — немножечко, с гулькин нос.

З наспою — с верхом.

Здобіль — в изобилии.

І на позір нема — совсем нет.

Ліком зостатися — остаться в таком количестве, что можно счесть.

ЛІЧБА, КІЛЬКІСТЬ, МІРА — счёт, количество, мера

Гурт на гурт — [немного] всего-навсего.

На друзки (дріб’язки) побити — побить на мелкие части.

На мак розбити, розрубати — разбить вдребезги, изрубить на мелкие кусочки.

На позір дати — обратить внимание. Буквально: на взгляд дать.

На попіл побити — разбить на мельчайшие части.

Над міру — чрезмерно.

Не лічбою — без счёта.

Нема й заводу — не было никогда, не было заведено.

Нема ні духу, нема й надзору — нет и признака.

Ні ґнота нема — нет ничего.

Ні живої душі —решительно никого.

Під ліком — наперечет.

Потрощити на гамуз — разбить вдребезги. Гамуз — мякоть, мезга.

Складати, скласти рахубу — считать, посчитать.

Рахуби не дам — не могу счесть, ничего не могу поделать.

Та не число — это не в счёт.

У порядок, у ряд — по порядку.

Утридцятеро — в тридцать раз.

Упень — дочиста.

Ущерть — вровень с краями.

Чортів тиск — очень много, пропасть.

Що найбільше — самое большое.

НАУКА, ВЧЕННЯ — наука, учение

Віддавати в науку — отдать на выучку.

Довести розуму — воспитать, вскормить.

На добре навчити, до пуття приводити, на розум наставляти — наставлять на путь истины (истинный).

На добро вчити — учить добру.

На розум навести — научить.

Наглядати кого, що — надзирать за кем, чем.

Писати з голосу — писать под диктовку.

Складати, скласти іспити — сдавать, сдать, выдержать экзамены.

ВІЙСЬКОВА СПРАВА — военное дело

Вдарила гармата — выстрелила пушка.

Дати відкоша — прогнать, отразить атаку.

До ноги вирізати, знищити — истребить до последнего человека.

З його наказу — по его приказу.

За твоєю, його головою — под твоим, его предводительством, началом.

Забирати в неволю — брать в плен.

Зажити собі вічної слави — покрыть себя неувядаемой славой.

Запрягти в ярмо, повернути в неволю — наложить иго, обратить в рабство.

Затягли затяг — навербовали отряд, шайку. Затяг — навербованный отряд.

Зачатувати — поставить где-либо караулы.

Зривати, зірвати бунт — поднять бунт, возмущение.

Іти до бою — идти в бой.

Йти лавою — идти рядами, идти сплошной массой.

Лежати в обозі — стоять в лагере.

Мобілізація на кого — мобилизация на кого, чего.

На перемоги йти з ким — вступить в состязание, в борьбу с кем.

На поталу дати, подати, податися — в добычу, в жертву отдать; быть отданным.

На опір стати — оказать сопротивление.

Охотне військо — волонтёры, добровольцы.

Охочекомонне військо — вольная кавалерия.

Перед вести, водити — предводительствовать, быть впереди, во главе.

Під кормигу підгорнути — подчинить под власть.

Підвертати під себе, собі під спід — подчинять, покорять, порабощать.

Припин дати кому — усмирить кого. Припин — остановка, задержание.

Пробоєм іти — идти напролом.

Руч-об-руч — рука об руку.

Рушниця низить — ружьё берет ниже цели.

Ряд у ряд ставати — становиться ровными рядами.

Ставати до оборони — подниматься на защиту.

Ставати лавою — строиться, выстраиваться в ряд.

Стати до бою — вступить в битву.

Стати наметом — разбить шатры, палатки.

Стояти на чатах, на вахті — стоять на часах. Чата, чати — отряд солдат, предназначенный для стражи, караула, дозора.

Страж держати, варти додержуватися — сторожить, быть на часах.

Ступінь у ступінь — шаг в шаг, в ногу.

Сурмова сопілка, сурма — боевая труба.

Точити війну — вести войну.

У полон (до полону) заняти — взять в плен, захватить в неволю.

Ущент, дощенту рубати — рубить до корня, до последнего.

Ударити в гармати — выстрелить из пушек.

ПРАВО, СУДОВА СПРАВА, КАРА — право, судебные дела, наказание

Брати контракт — заключить контракт.

Бути за руками — быть под присмотром.

Взяти до арешту — посадить под арест.

Взяти на допит — подвергнуть допросу.

Вивести справу — добиться своего.

Виводити на світ — обнаруживать, раскрывать, выводить на чистую воду.

Віддавати на суд — подвергать суду.

Віддати на муки — предать пытке.

Відчіпного дати — дать отступного.

Вірний лист — доверенность.

Вступне — взнос при вступлении в какое-нибудь организованное общество.

Говорити за ким — говорить в защиту кого.

Дати кари — наказывать.

Дати на вид — навести на путь, научить.

Дати стежку в чому — дать направление чему, научить кого что делать, указывать направление.

До права тягати — призывать к суду.

Добитися слова — узнать решение.

Достоювати право — защищать право.

З направи — по наущению.

З чиєї вини — по чьей вине.

За свідка бути, стояти — быть свидетелем.

Забити в кайдани, в колодку, у диби, в скрипицю; заклинцювати в кайдани — заковать в кандалы, в оковы.

Застерегти собі право — оставить за собой право.

Засудити на смерть — приговорить к смерти.

Звести віч-на-віч — дать очную ставку.

Згодити кого — пригласить, нанять кого.

Зламати, зірвати умову — нарушить договор.

Ламати право, присягу, віру, слово — нарушать закон, присягу, веру, слово.

Мати право до чого — иметь право на что.

На гарячому (вчинку) застукати, піймати — взять на месте преступления.

На горло карати — предавать смертной казни.

На заслання спровадити — ссылать, отправлять в ссылку.

Надати силу, право кому — облачить властью кого.

Належний до кого — принадлежит кому.

Належний кому — следуемый, должный.

Наочний свідок — очевидец, свидетель.

Озиватися, озватися до кого — высказаться за кого, в пользу кого.

Пеню винести на кого — обвинять напрасно.

Підвести під кару — подвергнуть наказанию.

Повернути справу— дать другой оборот делу.

Подумати про кого — заподозрить кого.

Позивати — привлекать к судебной ответственности, предъявлять иск.

Позиватися з ним — судиться, предъявлять иск ему.

Позов дати — возбудить процесс.

Позов заложити — иск предъявить.

Посвідчити руку, підпис — засвидетельствовать подпись.

Правити своє — стоять на своем.

Придира — привязчивый человек.

Призру на кого мати — подозревать кого.

Примовити кого — уговорить кого, договориться с кем. Ми Івана собі примовили, щоб разом возити сіно — мы уговорили Ивана, чтобы вместе возить сено.

Пристати на смерть, у спілку — вступить в союз, вступить в долю.

Спілкуватися з ким — быть в компании.

Ставити на очі, на віч; зводити на очі, на вічі — давать очную ставку.

Тримати спілку — вести компанию.

Тягти за кого руку, тягти за кого — держать за чью руку, сторону.

У висидинці бути — сидеть под арестом.

Уложити умову — заключить договор.

Учинити згоду, поєднатися — войти в соглашение.

Різні розмовні звороти — разные разговорные обороты

А в тім — а впрочем.

А коли й так буває — а иногда и так бывает.

А коли то, а іноді, а як коли то, а деколи — а иногда.

А саме — а именно.

А чому не так — а почему не так.

Аби день до вечора — лишь бы день прошёл.

Абияк — как попало.

Аж гульк, аж ось! Коли це раптом — как вдруг.

Ані слова, ані пари з уст — и не заикнуться.

Багато важить — много значит.

Багато де в чому я не згоджуюся з вами — во многим я не согласен с вами.

Без найменшого відкладу — без малейшего отлагательства.

Безперечно, беззаперечно — бесспорно.

Берега дати, дістати край (краю) — положить предел, конец.

Більш-менш — более или менее.

Бодай не казати — лучше бы не говорить.

Бувай здоров, прощавай, прощай, бувайте здорові, прощавайте — прощайте.

Будь ласка, будьте ласкаві, якщо ласка, коли ваша ласка — будь добр, будьте так добры, будьте так любезны, пожалуйста.

Будьте вибачні — извините, простите.

Було та загуло, було та за водою пішло — было да сплыло.

В гіршім разі —на худой конец.

В знадобі бути — быть нужным.

В пересторогу — для предостережения.

В чиє ім’я — от чьего имени, на чьё имя.

Вважаючи на те, що… з огляду (з уваги) на те, що… маючи на увазі те, що… супроти того, що… — ввиду того, что… принимая во внимание, что..;

имея в виду, что…

Взагалі, зокрема — вообще, в частности.

Взором — по образцу.

Вибачайте на цім слові — извините за выражение.

Випадає оказія — представляется случай.

Від краю до краю — из конца в конец.

Відома одібрати — узнать, до сведения дойти.

Візьме багато часу — потребует много времени.

Воно все на одне вийде — одно и то же будет.

Востаннє —в последний раз.

Готовий до послуг — готов к услугам.

Далеко краще, гірше — гораздо лучше, хуже.

Далеко, багато — гораздо.

Дарма, що… даром, що… — несмотря на то, что…

Дати, надати увагу — оказать внимание, уважение.

Де б я пішов — куда бы мне пойти [куда деваться].

Де вже! — ну, где там!

Де ж пак, ще б пак — ещё бы.

Дедалі, куди далі — чем далее.

Для годиться — для приличия.

Для звичайності —из вежливости.

До (для) відома — к сведению.

До зробу — к исполнению.

До купи, до місця — в одно место.

До міри — в меру.

До нас дійшлося — нам стало известно.

До пари — под пару.

До речі — к слову.

До скрути треба — крайне необходимо.

До чого йдеться — к чему клонится.

Доброго здоров’я зичити — желать здравствовать.

Досхочу — сколько угодно.

Друге, по-друге — во-вторых.

Дяку відда[ва]ти — приносить благодарность.

Дякувати кому — благодарить кого.

Жалю на кисіль — пустяки, не стоило жалеть.

З багатьох причин — по многим причинам.

З власного досвіду — по собственному опыту.

З власної ініціативи — по собственной инициативе.

З доброго дива, ні сіло ні впало, без ніякої причини — без всякого повода, без всяких оснований, без всякой причины.

З доручення, за дорученням — по поручению.

З ласки — по милости.

З наказу кого — по чьему приказанию.

З огляду на що — смотря почему.

З погляду — с точки зрения.

З погляду чого, супроти чого— в отношении чего.

З поспіху — второпях.

З походження, за походженням, з роду, родом — по происхождению.

З примусу, з принуди — по принуждению.

З того ж самого — по той же причине.

З уповноваження — по уполномочию.

З цього випливає, виходить — из этого следует.

З цього приводу — по этому поводу.

З чого — отчего, по какой причине, по какому поводу.

За вашим довідом, за вашим свідом — с вашего позволения.

За водою піти — исчезнуть, пропасть.

За впливом чиїм — по влиянию кого.

За один присідок, за одним засідом, за одним заходом, за одним разом — в один присест.

За поміччю — с помощью, при помощи.

За чиїм приводом [проводом] — под чьим руководством, наблюдением.

За чиїм прикладом — по чьему примеру.

Загальними рисами — в общих чертах.

Зайшла потреба — явилась необходимость.

Засмутити тишу — нарушить тишину.

Зауважу до цього — замечу при этом.

Звідки вам прийшло — с чего вы взяли.

Зволяйтесь, призволяйтесь — кушайте, пожалуйста.

Згідно з чим — согласно чего, чему.

Здаюся на вашу волю, на вашу ласку — предоставляю на ваше усмотрение.

Здебільшого, здебільша, побільше — большей частью.

Здоров був, здоров — здравствуй. Здорові були — здравствуйте.

Здорові пийте — пейте на здоровье.

Знати пана по халявах — видать птицу по полёту.

Зневагу дати — оказать неуважение.

Зневіритися у чому — потерять доверие к чему.

Зрештою, [врешті-решт], кінець кінцем — в конце концов.

Зробіть ласку — сделайте одолжение, милость.

Зроду-віку не… — отродясь не…

І він у ту гущу (до тієї гущі) — и он туда вмешался.

І гич не до речі — ни складу, ни ладу.

І на очі мені не повертайся, щоб і духу твого в мене не було — чтобы и духа твоего у меня не было.

І не очуняєшся, і не схаменешся — не успеешь и оглянуться.

І поготів — [и подавно],и тем более.

Кожен знає — каждому известно.

Ловити вітра — преследовать что-либо недостигаемое, несбыточное.

Маючи звичай — соблюдая привычки.

Мене це не обходить — меня это не касается.

Мило вітати — любезно принимать.

Мовляв, так би мовити, сказати б — так сказать.

Мокрий дощу не боїться — голому разбой не страшен.

Мудрий по шкоді — задним умом крепок.

На взір — с виду, по внешнему виду, по наружности.

На взірець, на штиб, на кшталт — по образцу.

На все око — во все глаза.

На всі заставки — во всю ивановскую.

На всіх не вистачить — всех не удовлетворишь.

На всю губу — вполне, вовсю.

На добраніч давати — желать спокойной ночи.

На добрий день давати — желать доброго утра.

На добрості — добром.

На жаль, на превеликий жаль— к сожалению, к крайнему сожалению.

На моє вийшло — по-моему вышло.

На мою адресу — по моему адресу.

На погляд добрий — на взгляд хороший.

На пожиток — в пользу, на пользу.

На превелике диво— к величайшему удивлению.

На прізвище — по фамилии.

На свою мірку — на свой аршин мерять.

На скору, швидку руч, нашвидку, швидкома, хапком, прихапцем, на швидку руку, абияк — наскоро, на скорую руку.

На сход, на вид — на взгляд.

На такий зразок — по такому образцу.

На усіх усюдах — везде, со всех сторон.

На чию руч — на чью пользу.

На чолі з ким — во главе с кем.

На шкоду — во вред.

На щастя — к счастью.

На щастя, наосліп, навмання — на удачу.

На якій підставі — на каком основании.

Надавати великої ваги — придавать большое значение.

Найшвидче, якомога швидче — как можно скорее.

Накрився, мов лисиця хвостом — неудачно скрыл свой проступок.

Не вам кажучи — извините за выражение.

Не дам собі ради — не знаю, что делать; теряю голову.

Не до ладу, не к прикладу — ни к селу, ни к городу.

Не до тебе пилося — не к тебе обращались, не о тебе речь.

Не до тебе річ — не с тобой говорят.

Не за зле майте, не положіть гніва — не во гнев будь сказано.

Не зважаючи на те, що… — невзирая на то, что…

Не знати що— неизвестно что.

Не клопочи мені голови — не приставай ко мне.

Не клопочіться — не утруждайте себя, не беспокойтесь.

Не мішайтеся між чужим лихом — не вмешивайтесь не в своё дело.

Не нашої сотні —не нашего поля ягода.

Не плещи дурниць — не говори глупостей.

Не треба перебирати міри — надо и меру знать.

Не у гнів твоїй жінці — не во гнев твоей жене.

Нема відома — нет сведений, неизвестно.

Нема краще, як; нема як — то ли дело.

Нема ради — нет помощи, веры.

Непереливки — не шутки [не пустяки].

Неподобна річ — неприличие.

Нехай ваше зверху буде — пусть будет по-вашему.

Ні з чого — не от того; ни с того ни с сего.

Нічичирк — ни гу-гу, и не шелохнуться.

Нівроку, коли б не зурочити— не сглазить бы.

Ніхто тебе за язик не тяг — никто тебя не принуждал говорить.

Око в око — точь-в-точь.

От і по грошах, і по дощеві— вот уже нет ни денег, ни дождя.

Ото диво — вот удивительно.

Ото тільки й мого — вот это только и моё.

Пекуча справа — неотложное дело, срочный вопрос.

Передати куті меду — переборщить.

Передати мірку (міри), переборщити— перейти границу.

Перейти через край — выйти из пределов.

Перепросити — попросить извинения.

Перше, по-перше — во-первых.

Пити до кого — пить за чьё здоровье.

Під замком тримати — держать под замком.

Під усіма поглядами — во всех отношениях.

Пішлапоголоска— прошёл слух.

По знаку мені —знакомый мне.

По нім усього надійся — от него всего можно ожидать.

По тім слові — на этом слове.

Подяку скласти — принести благодарность.

Помагай-бі на все добре — пожелание при прощании.

Прибирати, прибрати повної форми — принимать, принять известную форму.

Про мене — как угодно.

Про свято — для праздника.

Просимо до господи — приглашение зайти в дом.

Проти, супроти кого, чого — в сравнении с кем, с чем.

Протягом, через… — в продолжение… [в течение…]

Прохати на виступці — просить выйти вон.

Рахуби не доберу, що воно за знак — недоумеваю, не понимаю, что бы это значило.

Річ на двічі —двусмысленность.

Роби, як собі (як сам) знаєш — делай, как хочешь.

Руба ставити питання — вопрос поставить ребром.

Саме до речі — как раз кстати.

Своїм звичаєм — по обыкновению.

Сміх, та й годі — просто умора.

Споживайте здорові — кушайте на здоровье.

Сталася несподіванка — произошло неожиданное событие.

Стати на пригоді — пригодиться.

Та ну-бо кажіть! — да говорите же!

Таке, що й купи не тримається — что-то несообразное.

Тихо, як у вусі — полная тишина.

То що? — так что же?

Тобто, цебто — то есть.

Тож-бо і є — в том и дело.

Тощо — и так далее, и тому подобное.

Трохи не, мало не — чуть не.

У ліву руч, ліворуч — влево.

У помилку, за обмилки, помилково — по ошибке.

У праву руч, праворуч — вправо.

Удавати, робити вигляд, ніби… — делать вид, что будто…

Уперехрест — крест-накрест.

Хмарою йде — тучей идет.

Ходити на ралець — идти поздравлять с подарком. Ралець — подарок.

Хоч де — где бы ни.

Хоч куди — куда угодно.

Хоч раз та гаразд — хоть редко да метко.

Хоч хто — кто бы ни.

Хоч що — что бы ни. Хоч що буде, не оглядайся — что бы ни было, не оглядывайся.

Хоч який — какой угодно.

Це інша річ — это другое дело.

Цьому жодної віри не можна йняти — это не заслуживает никакого доверия.

Ця річ пропаща — это дело потерянное.

Час додому — пора гостям по домам.

Часто й густо — очень часто.

Чи так, чи не так — так или иначе.

Чутка, поголоска йде— носятся, ходят слухи.

Шанувавши слухи ваші — с позволения сказать, извините за выражение.

Шкода, дарма заходу, жаль праці — выполнен напрасный труд.

Шукай вітру в полі — напрасно искать, не найдешь.

Що… то — чем… тем.

Що воно за знак — что бы это значило.

Що й казати — нечего и говорить.

Щонайдужче, якнайдужче — как можно сильнее.

Що тобі з того — какая тебе в том польза.

Що тобі таке? — что с тобой?

Щодо — что касается.

Щодо мене, як на мене — что до меня касается.

Я чи то пак — или, то бишь.

Як бува — в случае если.

Як вода змила — исчез без следа, исчез, как в воду канул.

Як дугою по воді — как горохом об стенку.

Як кажете? — что вы говорите?

Як лизень злизав — как корова языком слизала. Лизень — бычий язык.

Як на ім’я — как по имени.

Як на те — как нарочно.

Як перемитий — один к одному, один лучше другого.

Як плав пливе — валом валит. Плав — всякие предметы, плывущие по реке сплошным слоем.

Як сіль на очі — как бельмо в глазу.

Як у прірву, до прірви — как в бездонную бочку.

Яка з того користь, який з того пожиток — что в этом проку.

Якби знаття — кабы знать да ведать.

Якось-то буде — как-нибудь будет.

Журнал "Вітчизна" № 9-10, 2009 р.

Оглавление

Юрій Завгородній Віднайдений скарб української фразеології Один з невідомих словників

Українсько-російський словник мовних і фразеологічних відмінностей

Деякі слова, що вимагають після себе іншого відмінка, ніж відповідні їм у російській мові, або такі, що вживаються, на протилежність російській мові, без прийменника

Деякі прикметники, що вимагають після себе іншого відмінка, ніж відповідні їм у російській мові, або вживаються, на протилежність їй, без прийменників

Фразеологія: українізми, образні порівняння, метафори, тавтології, описові вислови і шаблони української мови

Явища природи, час — явления природы, время

Живий організм — живой организм

Рух — движение

Почуття та поведінка — чувства и поведение

Стосунки між людьми — отношения между людьми

Фах і фахові стосунки — профессия и профессиональные отношения

Різні розмовні звороти — разные разговорные обороты