Телебог [Сін’їті Хосі] (pdf) читать постранично, страница - 2

ця здатність дозволяла
одним махом уникнути хибних задумів, уникнути збитків, даремної праці, чого не
зробив би найкращий комп’ютер!
До добродія Н. зачастили телезірки:
– Будь ласка, дайте добрий показник для передачі за моєю участю. А я вже зумію
вам віддячити!
– І не просіть, і не моліть! Не годиться зловживати надприродним даром, –
відмахувався добродій Н.
Ще б пак, він був порядною людиною!
Якось рекламне агентство запропонувало добродієві Н.:
– Може, влаштувати яскраву й барвисту музичну телепередачу й запросити вас
узяти в ній участь? Адже ви – улюбленець самого телебога!
Добродій Н. замислився на хвильку, а тоді мовив:
– Показник перегляду буде 5,2. Тобто цю передачу краще й не затівати!
© 1988 Ігор Дубінський (переклад українською мовою)

2

Сін’їті ХОСІ

Телебог

Атож, хто після такого захоче викидати грошики на вітер!
Життя добродія Н. невпізнанно мінялося. Як і вдача. За цей час він уже пізнав
смак незнаних досі розваг. Виявилося, що телевізор – ще не найцікавіша річ на світі.
Добродій Н. розкуштував трунки, запізнався з вродливими дівчатами. Він міг робити,
що заманеться. Бо якщо телепередача сприймається лише зором та слухом, то
довколишній світ був куди повнокровніший – він давав відчуття смаку, запаху,
дотику…
Рекламне агентство не скупилося на видатки добродієві Н., аби той тільки
попросив. Адже всі витрати стократ перекривалися прибутками від замовлень на
оцінку планів інших рекламних агентств і телекомпаній, які плинули звідусіль. Тож
добродій Н. ні в чому не відчував нестачі.
Аж якось уві сні йому знову явився телебог. Добродій Н. не міг надякуватись
йому:
– Завдяки вам я тепер горя не знаю, по справжньому щасливий. Неабияку ласку
виявили ви мені. Тож являйтеся мені частіше, завжди буду радий вам.
– Навіть не проси! Останнім часом за тими дівчатами та пиятиками ти вже й
телевізор занедбав. Це неподобство! Я відбираю в тебе твою здатність!
– Ой-ой, не треба! – забідкався добродій Н.
Але телебог був невблаганний. “Що ж тепер буде?” – переживав добродій Н.
І раптом йому вві сні явився ще хтось, зовні ніби трохи дурнуватий. Новий гість
заходився втішати добродія Н.:
– Ну навіщо так побиватися? Якщо один бог тебе покинув, то інший не дасть
пропасти! Цього разу вже я подбаю про тебе!
– Щиро вам вдячний. Але хто ви такий?
– Я – бог недоумків!
– Що?! Ой, пане-боже, краще не треба! Краще вже йдіть собі!
– Та не бійся ти! Перетворювати тебе на дурня я не збираюсь. Але робитимеш те,
що я скажу, згода? На гірше, ніж було, не вийде!
– Справді?! То нехай уже буде по вашому, хоч трохи й лячно…
Як той і пообіцяв, добродія Н. обминуло лихо. Щоправда, він трохи
перекваліфікувався, бо тепер називав тільки ті показники, які підказував йому бог
недоумків. Але ж хто стане їх перевіряти!
Подеколи новий бог нашіптував:
– Кажи, що показник передачі підвищиться, якщо її розраховувати на недоумків!
І добродій Н. так і казав. Де й поділася його дотеперішня порядність! Уже не
нехтував розважатися з акторками з телестудії. Та й з чоловіків не гребував брати
платню за свої послуги. А тоді віщо прорікав:
– У тебе талант аж б’є через край!
Подейкують, що добродієві Н. і досі непогано ведеться.

© 1988 Ігор Дубінський (переклад українською мовою)

3