Телебог [Сін’їті Хосі] (pdf) читать постранично

Телебог
Сін’їті ХОСІ
Може, то й справді була хвороблива пристрасть, що добродій Н. так полюбляв
телевізор. Сам-самісінький у тісній, неприбраній кімнатині він цілі дні не відходив
від екрана. Нічого іншого не хотів і знати.
Навіть снідав та обідав перед телевізором, не розбираючи, що їсть і скільки. Про
краще життя не мріяв, та й розкошів не прагнув. Спиртного не пив. Навіть до лазні
вибирався вряди-годи.
Тому й для прожиття потребував небагато. Інколи підробляв дещицю, і того йому
вистачало. Цілісінькі дні нидів коло телевізора, а після програми для опівночників
укладався спати, бо більше дивитися було нічого. Так і велося.
Аж якоїсь ночі йому хтось привидівся уві сні.
– Ви хто? – спитав його добродій Н. – Я вас ніби десь уже бачив. Овва, та ви
схожі на всіх телезірок одразу!
– Твоя правда, – погодився той. – Я – телебог! На світі безліч телеглядачів, але
такого затятого, як ти, бачити ще не доводилось. От на знак вдячності я й явився тобі
вві сні.
– Дуже радий!
– І хочу винагородити тебе. Щось особливе подарувати мені не по силі, але можу
обдарувати тебе однією надприродною здатністю. Ти не проти?
– Авжеж, не проти! Красненько дякую!
І добродій Н. прокинувся, так нічого до пуття й не второпавши. Надворі
займалося на світ. Звично клацнув вимикачем телевізора, а тоді взяв ранкову газету.
Адже без програми не збагнеш, що після чого дивитись.
– Так, спершу це, потім це, а по обіді ось те. А ввечері…
Добродій Н. пробігав очима програму телепередач, аж раптом у нього в голові
стали виникати якісь химерні числа: 8,5, тоді 10,2, по тому 23,6… Що за дивина!
Такого з добродієм Н. досі не траплялося!
Аж потім добродій Н. уторопав, що то, певно, показник перегляду кожної
передачі. Бо химерні числа з’являлися щоразу, коли він переглядав не тільки
програму телепередач, а й репертуар кінотеатрів.
Не сказати, що добродій Н. аж надто зрадів цьому:
– Схоже, телебог таки наділив мене надприродною здатністю – передбачати успіх
чи невдачу тієї чи іншої телепередачі. Ет, нічого особливого! Проте з цього хоч та
користь, що тепер популярніших передач не пропускатиму.
Через кілька днів до добродія Н. зазирнув знайомий торговець. І добродій Н.
серед усього іншого повідав йому про свою пригоду, докинувши принагідно, що
могло б бути щось і краще.
А ще за кілька днів до добродія Н. навідався представник рекламного агентства:
він почув про дивовижну здатність добродія Н. від торговця.
– Кажуть, ви здатні передбачити показник перегляду телепередачі? Правда це, чи
вигадка? – спитав рекламник.
– Може й правда, я ж не перевіряв. Бо воно мені байдуже, тільки надокучає…
© 1988 Ігор Дубінський (переклад українською мовою)

Сін’їті ХОСІ

Телебог

Чолов’яга з рекламного бюро погомонів трохи з добродієм Н., занотував у
записник числа, що вигулькували в голові добродія Н. на згадку про різні передачі, й
пішов, повіривши в почуте хіба наполовину. Та де там наполовину, хіба на десятину!
Проте, коли перевірили, то виявилося, що добродій Н. жодного разу не схибив.
Після цього життя добродія Н. невпізнанно змінилося. Рекламне агентство
запросило його до себе на роботу. Той спершу комизився, бо й так почувався незле
біля свого телевізора. Але потім таки здався: спокусила нечувана платня.
Співробітники бюро з обрахунку показників перегляду спочатку сікалися до
передбачених добродієм Н. чисел, бо в них показники виходили відчутно інші. Та
коли фахівці все ретельно перевірили, виявилося, що схибила таки обчислювальна
машина, а слушність мав добродій Н.
Тоді обрахункове бюро, відчуваючи, що дише на ладан, вдалося до рішучих і
крайніх заходів – воно вирішило найняти гангстера, щоб той нишком ліквідував
добродія Н.
Проте добродій Н. уникнув лиха. І врятувало його не надприродне почуття
небезпеки, бо він його не мав, а надійні охоронці, що їх про всяк випадок приставило
до нього рекламне агентство. І охороняли добродія Н. не згірш, мабуть, за курку, що
несе золоті яйця.
Бюро з обрахунку показників перегляду доживало останні дні. Воно й не дивно,
адже добродій Н. миттю робив те, що в них потребувало марудної роботи. Та й саме
бюро могло починати підрахунки тільки після передачі, а добродій Н. визначав
показник задовго до її початку. То де ж тому бідолашному обрахунковому бюро за
ним угнатися!
Так, напрочуд зручна здатність! Добродієві Н. показували щойно зняту передачу,
й він одразу ж безпомильно визначав її успіх чи провал. Навіть більше: йому
вистачало теми передачі, переліку виконавців, часу та телевізійного каналу, аби
визначити показник!
Траплялося, досвідчені кити телебачення не йняли віри добродієві Н. Та коли
передачу, що обійшлася в кругленьку суму, пускали на телеекран, глядачів, як і
передбачав добродій Н., виявлялося обмаль.
Хтозна, що думав про це сам добродій Н., але телевізійники вважали його
здатність дивовижною й не вимагали ніяких пояснень. Адже