Приреченi. Буржуазно-националистические и униатские провокаторы на службе фашизма и империалистической реакции [Клим Евгеньевич Дмитрук] (fb2) читать постранично, страница - 2

Донецькому та Львівсько-Волинському вугільних басейнах, Житомирський завод верстатів-автоматів, Криворізька вовнопрядильна і Макіївська бавовняно-прядильна фабрики, Луцький шовковий комбінат, Радехівський, Оржицький і Чортківський цукрові заводи, десятки інших потужних підприємств. Стали до ладу Головний Каховський магістральний канал, паромна переправа Іллічівськ — Варна, нові шосейні дороги, залізничні колії, повітряні лінії. Реалізуючи завдання аграрної.політики партії, нових успіхів добилися хлібороби республіки.

Значно зросли у минулій п’ятирічці реальні доходи населення. На 31,5 процента збільшилися суспільні фонди споживання, за рахунок яких здійснюються конституційні права радянських людей на соціальне забезпечення, безплатну освіту і медичну допомогу, санаторно-курортне лікування, оздоровлення дітей тощо. В УРСР працює понад 176 тисяч лікарів, або 345 лікарів на 100 тисяч населення, тоді як в США — 210, в Італії— 184, у Франції— 175. Завдяки постійній турботі партії й уряду побудовано нові лікарні, поліклініки, школи, дитячі і дошкільні заклади, клуби, Будинки культури. Житлові умови поліпшило майже 8 мільйонів чоловік — близько 16 процентів усього населення республіки.

Глибокі позитивні зміни відбулися в галузі народної освіти. За останні п’ять років середню (загальну і спеціальну) освіту здобуло близько 4,7 мільйона чоловік — на мільйон більше, ніж за дев’яту п’ятирічку і майже втричі більше порівняно з сьомою п’ятирічкою. Справжньою кузнею висококваліфікованих робітників стали професійно-технічні училища, які, в основному, перетворились у середні навчальні заклади. Підвищується якість професійної підготовки та ідейно-політичного виховання студентів вищих учбових закладів, зміцнюється зв’язок вузів з виробництвом, з практикою комуністичного будівництва. У 1975–1980 роки вузи республіки підготували 701,2 тисячі спеціалістів.

Великий загін наукових працівників республіки — понад 184 тисячі чоловік — збагачує вітчизняну й світову скарбницю знань видатними дослідженнями з кібернетики, математики, електрозварювання, фізики твердого тіла, електроніки, молекулярної біології, суспільних наук. Лише за останню п’ятирічку на Україні відкрито 50 нових наукових закладів, у тому числі 25 науково-дослідних інститутів та їх філіалів.

Соціалізм створює широкі можливості для залучення народних мас до скарбів культури і мистецтва, до найповнішого прояву здібностей і обдарувань кожної людини. Вагомих успіхів у цій важливій справі досягнуто у десятій п’ятирічці. Розширилася мережа театрів, кінотеатрів, Будинків культури, клубів, музеїв, бібліотек. У республіці діє’ 84 професійні театри, 25 філармоній, понад 41 тисяча кінотеатрів і кіноустановок, 29,6 тисячі Будинків культури і клубів, 65 тисяч бібліотек, 154 державні музеї та більш як 4,5 тисячі музеїв на громадських засадах. Найширші маси трудящих стали безпосередніми творцями духовних цінностей. У культосвітніх закладах республіки працює понад 260 тисяч хорових, драматичних, танцювальних, музичних та інших аматорських колективів, творчий актив яких становить близько 8 мільйонів чоловік.

XXVI з’їзд КПРС виробив ясну політичну лінію, стратегію і тактику дальшого руху до комунізму, чітко визначив основні напрями розвитку народного господарства, науки і культури, вказав шляхи підвищення ідейного рівня і ефективності ідеологічної роботи на сучасному етапі. У той же час партія звертає увагу радянських людей на помітне загострення ідеологічної боротьби між імперіалізмом і соціалізмом. Для Заходу ця боротьба не зводиться до протиборства ідей. Вороги миру й прогресу пускають у хід цілу систему засобів, розрахованих на підрив соціалістичного світу. «Імперіалісти і їх пособники, — говорив на XXVI з’їзді КПРС товариш Л. І. Брежнєв, — систематично проводять ворожі кампанії проти соціалістичних країн. Вони чорнять і перекручують усе, що відбувається в цих країнах. Для них найголовніше — відвернути людей від соціалізму. Події останнього часу ще і ще раз підтверджують: наші класові противники вчаться на своїх поразках. Вони діють проти країн соціалізму все більш витончено і підступно»^[5].

В ідеологічній боротьбі проти країн соціалістичної співдружності розвідувально-підривні та пропагандистські служби імперіалістичних держав активно використовують націоналізм. Розраховуючи на згубний вплив націоналізму, особливо тих його різновидів, які набирають форму антирадянщини, реакційні кола імперіалізму намагаються підірвати класову єдність трудящих, роз’єднати інтернаціональну згуртованість радянського народу, братніх соціалістичних країн.

Ярими підручними ворожих соціалізмові сил виступають українські буржуазні націоналісти та їхні духовні наставники із закордонних уламків уніатської церкви — колишні холопи гітлерівських окупантів, які знайшли нині притулок на Заході. І не дивно, що ці викинуті на смітник історії зрадники