(не)известные украинцы [Николай Михайлович Сухомозский] (pdf) читать постранично, страница - 5

Книга в формате pdf! Изображения и текст могут не отображаться!


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

аварія та корупція.
Напередодні Першої світової приятель Григоровича, військовий
льотчик, сідаючи на воду на французькому гідролітаку «Донне-Левек», пошкодив машину. А правила суворі: або довготривале відсторонення від неба, або ремонт власним коштом. Грошей,
звісно, у невдахи-пілота не знайшлося. Здавалося б, військовій
біографії кінець. Але ні – на допомогу прийшов Дмитро Григорович, зголосившись поставити літак на крило. І зробив це,
навіть не маючи креслень. Тож отримав неймовірний досвід.
А через два роки (вже під час Першої світової війни) стався ще
один, набагато серйозніший скандал: американці під виглядом
нових продають Російській імперії літаки, відремонтовані після експлуатації. Виявили корупційні схеми з обох боків.
Резолюція царського адмірала Андрія Ебергарда була жорсткою: «Апарати не приймати і нікому на них не літати».
Отут і настав зоряний час вихідця з України, який почав конструювати літак за літаком. І його апарати були особливими.

Дмитро Григорович працює
технічним директором заводу
Першого Російського товариства
повітроплавання, 1914 рік.

26 | ДМИТРО ГРИГОРОВИЧ | (НЕ)ВІДОМІ УКРАЇНЦІ

Літаючий
човен типу М-5
у Чорному морі,
1915 рік.

Гідролітаки
активно використовували під
час Першої світової
війни, 1917 рік.

ЧОВНИ, ЩО ЛІТАЮТЬ, ЧИ ЛІТАКИ, ЩО ПЛАВАЮТЬ?
Перший літак, що міг сідати на воду, був створений американцем Гленном Кертіссом 1909 року. Та,
по суті, він лишався сухопутним аеропланом, встановленим на поплавку.
Сенсаційна ж відмінність гідролітаків Григоровича, перші з яких він розробив у 1912-1913 роках,
жодних поплавків: посадка здійснюється безпосередньо на фюзеляж (досі крилаті амфібії працюють
за тим же принципом).
Надзвичайно вдалим виявився М-5, який став основною бойовою одиницею, витіснивши гірші за
тактично-технічними даними всі закордонні аналоги.
М-9 конструктора Григоровича надійно тримався на воді навіть за чотирибального шторму. А при
хвилі в півметра міг вільно злітати і сідати. Також робив те саме із засніженого поля без лижв.
Незвичайним було і конструкторське рішення у випадку з винищувачем М-21, який, стартуючи
із суходолу, у повітрі скидав шасі та спокійно приземлявся на воду.

(НЕ)ВІДОМІ УКРАЇНЦІ | ДМИТРО ГРИГОРОВИЧ | 27

ВИЙШОВ ІЗ «ШАРАШКИ» – Й ОТРИМАВ ПРЕМІЮ
Після революції 1917-го Григорович вирішив не емігрувати і продовжив конструювати літаки. Це «оцінили» спецслужби більшовиків – авіатор опинився
під наглядом НКВС.
Дмитра Павловича не оминула доля багатьох – за звинуваченням у «шкідництві», його запроторили до особливого конструкторського бюро, яким опікувалися «чекісти».
В 1930-ті він працював головним конструктором ЦКБ-39 (сумнозвісна «шарашка») при Об’єднаному державному політуправлінні (ОДПУ).

Авіазавод ГАЗ №1.
Конструктор
Григорович (сидить) – четвертий
праворуч, 1923 рік.

Амністували 1931 року, урочисто. Вручили грамоту і премію у 10 тисяч рублів.
Навесні 1938 року Григоровича призначили керівником щойно організованого
конструкторського бюро в Новосибірську.
Але за декілька місяців, захворівши на
лейкемію, конструктор помер.
А от літаючий човен Григоровича М-24
ще десятиліттями використовувався в
СРСР: для топографування та аерофотозйомок на Крайній Півночі та проведення льодових розвідок. А його ідеї досі
застосовують в авіабудуванні.
АФОРИЗМ НА ТЕМУ

«Коли здається, що все
проти вас, згадайте, що
літак здіймається проти
вітру, а не за вітром»
(Генрі Форд)

Обвинувальний
вирок, датований
1929-м роком, згідно
з яким Григорович
був засуджений до
10 років таборів.

28 | ДМИТРО ГРИГОРОВИЧ | (НЕ)ВІДОМІ УКРАЇНЦІ

ЦІКАВІ ФАКТИ
Свій перший біплан через нестачу необхідних коштів побудував у рідному Києві,
в сараї на Куренівському летовищі –
з бамбука.
Випробовуючи човен М-5, лейтенант Георгій Фріде у 1915 році пролетів під усіма
мостами Неви.
Військове відомство США, отримавши декілька гідролітаків Григоровича, 1918 року
організувало їхнє серійне виробництво.
Чотиримісний цивільний літак конструкції Григоровича за замовленнями
«Укрповітряшляху» випускався в Харкові
і використовувався лише на території
України.

У бомбардувальника ТБ-5 конструктор передбачив гамаки для відпочинку і туалет.
Дмитро Григорович першим у світі
при створенні літака МК-1 впровадив нетрадиційну схему кріплення коробки крил
до фюзеляжу, застосувавши амортизатори. Лише через кілька років це почали
робити французи, але назвали метод
іменем Анрі Фармана.
Під керівництвом Григоровича у ЦКБ-39
працював і майбутній конструктор першого космічного корабля Сергій Корольов,
який також родом з України, з Житомира.
Григорович мав атлетичну статуру та
був людиною величезної фізичної сили,
богатирем. За свідченням сучасників, він
легко хрестився двопудовою гирею (32 кг).

Дивіться