Пуцек-Григорович Василий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
час освітив велику кількість татар, черемис, мордви і вотяків, звернувши їх у християнство.
…З воцарінням Катерини архиєп. Веніамін усього місяць утримався в Петербурзі. 25 липня 1762
року його перевели до Казані, як «черкаського» архієрея, невгодного імператриці, хоча в указі
говорилося, що він сам просив про перехід.
Архієпископ Веніамін, як пастир смиренний, благочестивий і доброчесний, усяке місце вважав
землею Бога. Йому на серце навіть думка не приходила про вигоди чи невигоди свого
переміщення.
ПІКЛУВАВСЯ ПРО ОСВІТУ ІНОРОДЦІВ, з дослідження «Святителі землі Нижньогородської»
на nne.ru
Управління Веніаміном Нижньогородською єпархією продовжувалося 4 роки і 6 місяців. Його
стараннями побудована була Хрестова церква (1752).
Веніамін піклувався про освіту інородців і про устрій семінарії. При ньому відновили викладання
грецької мови. Для розширення семінарії і багатьох її прибудов купувалися будівлі, що прилягали
до неї. І
…Під час хвилювань, спричинених самозванцем Пугачовим, Преосвященний Веніамін закликав
паству залишатися відданими престолу і батьківщині.
…Під час приступу і штурму Казані Преосвященний стояв на колінах у Благовіщенському соборі,
посилаючи до Бога молитви про рятування пастви і всієї Росії від ворога, «про дарування швидкої
на нечестивих допомоги». І після, як тільки замовкла стрілянина, серед обійнятого полум’ям міста, архіпастир з почуттям повної відданості Богу очолив хресний хід, задихаючись від жару і диму.
Наступного дня Пугачов зі своїм полчищем був розбитий.
…Імператриця, бажаючи доставити Веніамінові спокійний притулок, наказала вибудувати для
нього кам’яний заміський будинок при Воскресенському монастирі, що і було зроблено в 1781
році.
Після 20-літнього керування Казанською єпархією Веніамін, який досяг глибокої старості, подав
прохання про звільнення. І 17 березня 1782 року пішов на спочинок. Місцем собі він сам обрав
Казанську Седмиозерну Богородицьку пустинь. Тут митрополит Веніамін спокійно проводив дні,
що залишилися, у безмовному служінні Богу.
ЧЕРГОВИЙ КУРЙОЗ, з монографії М. Атаманова «Великий просвітник удмуртського й інших
народів Волго-Кам’я»
Стався такий курйоз: у 1964 році в Сполучених Штатах Америки в місті Блюмінгтоні перевидали
першу граматику удмуртської мови, про яку рідко хто знав у Росії. І в республіці в зв’язку з цією
неординарною подією піднявся такий гамір: адже дотепер писали і говорили, що в удмуртів не
було власної писемності і літератури і що грамоту і писемність їм принесла Радянська влада.
…Відразу ж виникло запитання: хто є автором удмуртської граматики? Причому у той же час
з’ясувалося, що подібні роботи написані і видані для чувашів (1769 р.) і марійців (1775 р.). Стиль
усіх трьох граматик подібний.
Для комуністичного уряду майже неможливо було визнати, що їхнім автором чи укладачем є
священнослужитель, архієпископ Казанський і Свіязький Веніамін (Пуцек-Григорович). Усіляко
крутилися, лукавили…
Першими визнали автором граматик архієпископа Веніаміна закордонні вчені.
В останнє десятиліття про нього заговорили знову. А поет, журналіст П. К. Поздєєв назвав
Пуцека-Григоровича «Кирилом і Мефодієм удмуртів».
…З огляду на думку наукової і творчої інтелігенції, ми, удмуртські християни, вважаємо, що
настав благодатний час для прославляння великого подвижника в справі освіти язичників,
корінних народів Волго-Кам’я – удмуртів, марійців, чувашів.
…Про ту велику роль, значення і не минущу цінність даної праці, створеної під безпосереднім
керівництвом і за участю святителя Веніаміна Пуцек-Григоровича, говорить і такий факт: вона
перевидана у США (1964 р.) і Удмуртії (1975 р.).
У м. Іжевську 17 листопада 2000 р. відбулася Республіканська науково-теоретична конференція
«Перша граматика удмуртської мови і розвиток наукового удмуртознавства, професійного
мистецтва й освіти», присвячена 225-річчю виходу книги «Твору приналежна къ грамматикъ
вотского языка».
Стараннями великого просвітителя, проповідника і місіонера для дітей удмуртського й інших
народів Росії, у містах Казані, Свіязьке, Єлабузі були відкриті перші школи, з них вийшли перші
грамотні люди.
Не помилялися вчені, письменники, які називали Веніаміна Пуцек-Григоровича своїм «Кирилом
Последние комментарии
1 день 4 часов назад
1 день 11 часов назад
1 день 11 часов назад
1 день 11 часов назад
1 день 12 часов назад
1 день 12 часов назад