Пуцек-Григорович Василий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

class="book">дорученням єпархіальної влади їздив як місіонера до магометан і інородців-язичників і в короткий

час освітив велику кількість татар, черемис, мордви і вотяків, звернувши їх у християнство.

…З воцарінням Катерини архиєп. Веніамін усього місяць утримався в Петербурзі. 25 липня 1762

року його перевели до Казані, як «черкаського» архієрея, невгодного імператриці, хоча в указі

говорилося, що він сам просив про перехід.

Архієпископ Веніамін, як пастир смиренний, благочестивий і доброчесний, усяке місце вважав

землею Бога. Йому на серце навіть думка не приходила про вигоди чи невигоди свого

переміщення.


ПІКЛУВАВСЯ ПРО ОСВІТУ ІНОРОДЦІВ, з дослідження «Святителі землі Нижньогородської»

на nne.ru

Управління Веніаміном Нижньогородською єпархією продовжувалося 4 роки і 6 місяців. Його

стараннями побудована була Хрестова церква (1752).

Веніамін піклувався про освіту інородців і про устрій семінарії. При ньому відновили викладання

грецької мови. Для розширення семінарії і багатьох її прибудов купувалися будівлі, що прилягали

до неї. І

…Під час хвилювань, спричинених самозванцем Пугачовим, Преосвященний Веніамін закликав

паству залишатися відданими престолу і батьківщині.

…Під час приступу і штурму Казані Преосвященний стояв на колінах у Благовіщенському соборі,

посилаючи до Бога молитви про рятування пастви і всієї Росії від ворога, «про дарування швидкої

на нечестивих допомоги». І після, як тільки замовкла стрілянина, серед обійнятого полум’ям міста, архіпастир з почуттям повної відданості Богу очолив хресний хід, задихаючись від жару і диму.

Наступного дня Пугачов зі своїм полчищем був розбитий.

…Імператриця, бажаючи доставити Веніамінові спокійний притулок, наказала вибудувати для

нього кам’яний заміський будинок при Воскресенському монастирі, що і було зроблено в 1781

році.

Після 20-літнього керування Казанською єпархією Веніамін, який досяг глибокої старості, подав

прохання про звільнення. І 17 березня 1782 року пішов на спочинок. Місцем собі він сам обрав

Казанську Седмиозерну Богородицьку пустинь. Тут митрополит Веніамін спокійно проводив дні,

що залишилися, у безмовному служінні Богу.


ЧЕРГОВИЙ КУРЙОЗ, з монографії М. Атаманова «Великий просвітник удмуртського й інших

народів Волго-Кам’я»

Стався такий курйоз: у 1964 році в Сполучених Штатах Америки в місті Блюмінгтоні перевидали

першу граматику удмуртської мови, про яку рідко хто знав у Росії. І в республіці в зв’язку з цією

неординарною подією піднявся такий гамір: адже дотепер писали і говорили, що в удмуртів не

було власної писемності і літератури і що грамоту і писемність їм принесла Радянська влада.

…Відразу ж виникло запитання: хто є автором удмуртської граматики? Причому у той же час

з’ясувалося, що подібні роботи написані і видані для чувашів (1769 р.) і марійців (1775 р.). Стиль

усіх трьох граматик подібний.

Для комуністичного уряду майже неможливо було визнати, що їхнім автором чи укладачем є

священнослужитель, архієпископ Казанський і Свіязький Веніамін (Пуцек-Григорович). Усіляко

крутилися, лукавили…

Першими визнали автором граматик архієпископа Веніаміна закордонні вчені.

В останнє десятиліття про нього заговорили знову. А поет, журналіст П. К. Поздєєв назвав

Пуцека-Григоровича «Кирилом і Мефодієм удмуртів».

…З огляду на думку наукової і творчої інтелігенції, ми, удмуртські християни, вважаємо, що

настав благодатний час для прославляння великого подвижника в справі освіти язичників,

корінних народів Волго-Кам’я – удмуртів, марійців, чувашів.

…Про ту велику роль, значення і не минущу цінність даної праці, створеної під безпосереднім

керівництвом і за участю святителя Веніаміна Пуцек-Григоровича, говорить і такий факт: вона

перевидана у США (1964 р.) і Удмуртії (1975 р.).

У м. Іжевську 17 листопада 2000 р. відбулася Республіканська науково-теоретична конференція

«Перша граматика удмуртської мови і розвиток наукового удмуртознавства, професійного

мистецтва й освіти», присвячена 225-річчю виходу книги «Твору приналежна къ грамматикъ

вотского языка».

Стараннями великого просвітителя, проповідника і місіонера для дітей удмуртського й інших

народів Росії, у містах Казані, Свіязьке, Єлабузі були відкриті перші школи, з них вийшли перші

грамотні люди.

Не помилялися вчені, письменники, які називали Веніаміна Пуцек-Григоровича своїм «Кирилом