Залесский Вацлав [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

непоправним романтиком. Його щоденник – суцільна інтимна драма, яку львівський

Вертер прикрашав сюжетами про нещасливе кохання і роздумами про самогубство.

...Література в Галичині на початку XIX ст. розвивалася поволі. Шляхта ще не відчувала потягу до

інтелектуальної сфери і в більшості своїй не цінувала вищої освіти, а прошарок інтелігенції

перебував у стадії формування.

Перший львівський салон відкритий в 1831 р. у будинку адвоката Августа Висоцького регулярно

відвідував відомий поет …Северин Гощинський. Останнього розшукували поліція, і саме

Залеський піклувався про його безпеку.

Незабаром популярний львівський ловелас ...одружувався, став зразковим чоловіком і татусем

трьох дітей.

Посаг дружини дав йому можливість придбати два села поблизу Золочева. Так Вацлав остаточно

став респектабельним членом львівського істеблішменту.

...Під час революції 1848 р. поляки, вимагаючи губернатора-поляка, мали на увазі Залеського.

Цесар задовольнив цю вимогу, і 27 липня 1848 р. Залеський став революційним губернатором

Галичини. Понад те, навіть намагався створити Національну гвардію... Дух революції захопив

настільки, що він навіть вів розмови на тему, хто стане наступним польським королем.

Тим часом, австрійський уряд чекав відповідного моменту, аби завдати нищівного удару. Разом з

номінацією Залеського на губернатора двір таємно уповноважив командуючого львівським

гарнізоном генерала Гаммерштайна виконувати функції диктатора Галичини.

1 листопада військова артилерія за наказом Гаммерштайна розгромила місто. На протести

губернатора генерал не звернув уваги. Зате наступного дня повідомив, що бомбардування

припинить у разі появи білого прапора на Ратуші. Ультиматум прийняли.

....У Львові ще довго пліткували, чи то Залеського отруїли, чи він помер під час засідання уряду, обстоюючи галицькі справи.


ПРОБУДЖЕННЯ ЧИ ПОХМІЛЛЯ, з статті М. Ульянова «Походження українського

сепаратизму»

Русинська самосвідомість спала глибоким сном і народ поволі, але неухильно вростав у польську

народність.

Тут не місце розповідати, як відбулося його національне пробудження. Тут і незмінні збирачі

народних пісень – Вацлав Залеський, Лука Голембієвський, Жегота Паулі (все суцільно – поляки);

тут же і знаменита «Русалка Дністрова» – перша літературна збірка на русинському наріччі, що

вийшла 1837 року. Важливо – що це було за пробудження?

Відповідь прозвучала давно, про це можна прочитати навіть у Грушевського. Пробудження було

російським...