Геровский Алексей [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

довести, що мораль празького уряду така, що його патентованому лібералізму і

справедливості не можна вірити і що необхідно перевіряти зі всією строгістю все, що він говорить

і обіцяє.


АВТОНОМІЯ... НА ПАПЕРІ, з редакційної передмови до звернення О. Геровського,

передрукованого журналом «Вартовий» в червні 1973 р.

Коли після першої світової війни, 10-го вересня 1919 р., великі держави переможниці приєднали

Карпатську Русь до створеної ними Чехословацької Республіки, вони вчинили це за умови, що

Карпатська Русь матиме» найширшу автономію» з власним законодавчим органом. На Сен-

Жерменській угоді, яка гарантує Карпатській Русі цю «найширшу автономію», красувалися

підписи д-ра Карла Крамаржа і д-ра Едуарда Бенеша, як представників новоспеченої

Чехословацької Республіки.

Але чехи, окупувавши Карпатську Русь, і не думали надавати їй автономію.

...Геровський вирішив звернутися до Ради Ліги Націй, аби довести, що Бенеш, як і весь

чехословацький уряд, від імені якого він виступає в Лізі Націй, не заслуговує ніякої довіри. ...У

своєму зверненні д-р Геровський запропонував д-ру Бенешу притягнути його до суду в Швейцарії, в місті Берні, де це звернення до членів Ліги Націй було надруковане. Пан Бенеш цього не зробив, і представник Канади, сенатор Дандюран, перестав подавати йому руку.


НЕ КИЄМ, ТО ПАЛИЦЕЮ, з статті О. Геровського А. Геровський «Українізація Буковини»

У всій восьмирічній гімназії в Чернівцях серед російських учнів були лише двоє, які вважали себе

не такими росіянами, як «москалі». Це були галичани: Бачинський і Ярошинський. Бачинський

був відомий своїми доносами на своїх російських товаришів, і його всі уникали. Ярошинський був

сином народного вчителя...

Російську ...інтелігенцію австрійський уряд поступово перетворював на самостійну українську

через посередництво «бурс», безкоштовних гуртожитків для гімназистів, в яких їх виховували в

самостійно-українському дусі і в ненависті до всього російського. У цих гуртожитках мешкали

сотні гімназистів, тоді як в російських гуртожитках, де розміщувалися на власні кошти, – тільки

десятки. До того ж, російські гуртожитки були, зазвичай, набагато біднішими за казенні.

Те ж саме відбувалося і у вчительській семінарії з тією лише різницею, що там русинському учневі

робити було нічого, бо знали, що росіянин, не охочий відректися від своєї руськості, після

закінчення семінарії у жодному випадку не одержить місця вчителя.


ОГОЛОСИЛИ УЛЬТИМАТУМ, з інформації міністерства іноземних справ ЧСР від 25 серпня

1925 р.

Олексій Геровський ...разом з Досифієм запропонував міністрові закордонних справ Меморандум

про не втішливе становище православної церкви на Під. Русі, і її переслідуванні з боку

Чехословацької влади. У Меморандумі викладена вимога, щоб влада Сербії зажадала від

Чехословацької Республіки дотримуватися усної домовленості між міністром Бенешем і міністром

культів Сербії Яніцем.

Одночасно зазначається, що необхідно дати чеській владі один місяць... для відповіді, а якщо в цей

термін відповідь не надійде, то сербська влада має звернутися до Ліги Націй.


ПРОПАГУЄ СЕРБСЬКЕ ПРАВОСЛАВ’Я, з повідомлення президії Великосевлюського

жупного правління від 15 жовтня 1925 р.

Після завоювання Росії більшовиками, переорієнтувався на Сербію, очевидно, тому, що Сербія

сьогодні є його другою батьківщиною. Нещодавно встановив зв’язки з родинами сербських вищих

кіл.

Геровський з політичними цілями пропагує православ’я сербського (Досифіївського) напряму. До

війни в с. Ясиня проводив православну агітацію, в результаті якої, пізніше, був Мараморошський

процес. Зв’язки з Досифієм встановив не сьогодні, оскільки його знає уже давно.

Хто був ініціатором зміненого меморандуму і статті в газеті «Час», не можна стверджувати. ...Не

буде помилкою, якщо це діяння припишемо Геровському.


СЛУЖАТЬ САМОДЕРЖАВНІЙ ІДЕЇ, із звинувачувального акту прокурора на Мараморош-

Сігетському процесі

Мною звинувачуються... Зазначені особи мають стосунки з графом Володимиром Бобринським,

який мешкає в Петербурзі, російським підданим, головою «Російського Національного Союзу»,

членом Думи і Синоду, з Євлогієм Холмським, Антонієм Житомиро-Волинським, православними

російськими єпископами, з афонськими, холмськими, московськими, київськими, почаївськими і

яблочинськими православними ченцями і одержують від них грошову