Херасков Михаил [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

повинні співвідноситися з віршованою формою. Свою фундаментальну працю він скромно іменує

повістю.

М. М. Карамзін із цього приводу в своїй рецензії пише: «Шановний автор в передмові говорить, що Кадм його є не поема, а проста повість, проте коли повість є не історія, а вигадка, то вона, здається, є Поема – епічна чи ні, але все ж Поема – віршами чи прозою написана... Таким чином, Комедія, Роман є Поема».

Це постулат естетики сентименталізму поділяли далеко не всі, однак Гоголь, котрий став багато в

чому наступником Карамзіна, думається, така точка зору близько.

Творчість обох авторів складалася в епохи полеміки про достоїнства прози і поезії. Якщо за часів

М. М. Карамзіна доводилося відстоювати права прози, то в 1830-і роки вже поезія потребувала

захисту. М. В. Гоголь і М. М. Карамзін, опинившись в центрі цієї полеміки, зайняли багато в чому

схожу позицію. Вона полягала в прагненні показати рівнозначність обох форм, необов’язковість їх

зіставлення і існування чітких меж між ними.

Можливо, досвід Хераскова як автора «Кадма і Гармонії», і присвячена цьому романові стаття М.

М. Карамзіна були одними з складових рішення М. В. Гоголя назвати «Мертві душі» поемою.

ВИМАГАВ УТРИМУВАТИСЯ ВІД БИТТЯ СТУДЕНТІВ, з статті В. Ремарчука «Російська

мова – наша доля і ґрунт»

В цілому, правила Московського університету були пройняті гуманним ставленням до учнів.

Заборонялося їх лаяти «поганими словами», різки допускалися у виняткових випадках.

Конференція з подання М. М. Хераскова ухвалила «утримуватися від жорстокого биття лінійкою

по руках». Учителі, що зловживали покараннями, покараннями підлягали різним штрафам аж до

арешту.

Поширеними виховними заходами були карцер, позбавлення місячної платні або скорочення

харчового раціону (переведення на хліб і воду). Використовувалися моральні важелі: за провину у

студентів відбирали шпаги.

Цікава гримаса станових взаємин: відоме розпорядження Конференції від 3 вересня 1768 г . про

необхідність «пошити шість мужицьких каптанів, одягати в які учнів ледачих або поганої

поведінки».

ГУДОК НЕВІДОМОГО ПОХОДЖЕННЯ, з епістоли В. Майкова «Михайлу Матвійовичу

Хераскову»

О ты, которого глас мил мне в одах новых,

Певец под Чесмою геройских дел Орловых,

Скажи, за что нам рок явился столь суров,

Что некий школьник, став певец теперь Петров,

Сей некий, нам гудок неведомый устроя,

Гудит на нём сего преславного героя.