Гинзбург Александр [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

– Це одна видимість. У ньому не було навіть тіні солідності. Він зі всіма, навіть з дітьми, спілкувався на рівних, поважаючи співбесідника. Тато завжди вітався першим. Коли його

виключили з Спілки письменників, багато хто відвернувся. Ми входили до арки будинку, тато

вітався, а йому не відповідали. Я починала ревти від образи і шипіла: «Не смій з ними більше

вітатися!», а він говорив: «Перестань! Їм просто страшно».

– Олена, пробач за нетактовне питання, але до тебе напевно доходили чутки про пияцтво

Олександра Галича і навіть вживання ним наркотиків?

– Тато випивав, але п’яним я його ніколи не бачила. ... Він переніс три інфаркти, і від сильного

болю йому кололи дози морфію. У той час морфій був дешевшим за анальгін. Так лікували

інфаркт.

ПІВЖИТТЯ КРАМАРЮВАВ ЄЛЕЄМ, з книги О. Солженіцина «Двісті років разом»

Як же він усвідомлював своє минуле? своя багаторічна участь в публічній радянській брехні, одурманюючій народ?

Що понад усе мене вражало: за такого викривального пафосу– ні ноти власного розкаяння, ні

слова особистого розкаяння ніде!– І коли він складав услід: «партійна Іліада! подарунковий

холуяж!» чи усвідомлював, що він і про себе співає? І коли наспівував: «Якщо ж торгуватимеш ти

єлеєм»– те неначе це поради сторонньому, хоча й він півжиття «торгував єлеєм».

Ну що б йому відректися від своїх казенних п’єс і фільмів?– Ні!

«Ми не співали слави катам!»– та в тому-то й річ, що– співали.

...Про себе– погане так важко пам’ятати.

ДО УКРАЇНИ МАЄ ОПОСЕРЕДКОВАНЕ ВІДНОШЕННЯ, з статті С. Багряного «Спекуляції

довкола національної спадщини заради рейтингу»

На телевізійному каналі «Інтер» стартував так званий «загальнонаціональний» проект «Великі

українці». Протягом півроку кожен бажаючий шляхом телефонного, Інтернет-голосування або

анкетування може віддати свій голос найбільш достойним на його думку кандидатам на звання

найвидатнішого українця всіх часів.

...Зупинимося на цьому «списку» детальніше.

Отже, в ньому фігурують і один з засновників хасидизму (однієї з найбільш радикальних сект в

юдаїзмі) Баал Шем Тов, і комерсант Зіно Давідофф, поява якого у списку викликає щонайменше

здивування, і один з представників музичного напрямку «шансон» в СРСР Олександр Галич

(Гінзбург), і радянський письменник Аркадій Гайдар, який так само як й інші особи

неукраїнського походження до України має досить опосередковане відношення.