Вход в систему

Что такое OpenID?

Последние комментарии

Новое на форуме

подробнее

Последние записи в блогах

подробнее

Впечатления

Влад и мир про Тарханов: Мы, Мигель Мартинес (Альтернативная история)

Оценку не ставлю, но начало туповатое. ГГ пробило на чаёк и думать ГГ пока не в может. Потом запой. Идет тупой набор звуков и действий. То что у нормального человека на анализ обстановки тратится секунды или на минуты, тут полный ноль. ГГ только понял, что он обрезанный еврей. Дальше идет пустой трёп. ГГ всего боится и это основная тема. ГГ признал в себе опального и застреленного писателя, позже оправданного. В основном идёт

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
iv4f3dorov про Тюрин: Цепной пес самодержавия (Альтернативная история)

Афтырь упоротый мудак, жертва перестройки.

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
iv4f3dorov про Дорнбург: Змеелов в СССР (Альтернативная история)

Очередное антисоветское гавно размазанное тонким слоем по всем страницам. Афтырь ты мудак.

Рейтинг: +2 ( 3 за, 1 против).
A.Stern про Штерн: Анархопокалипсис (СИ) (Боевик)

Господи)))
Вы когда воруете чужие книги с АТ: https://author.today/work/234524, вы хотя бы жанр указывайте правильный и прологи не удаляйте.
(Заходите к автору оригинала в профиль, раз понравилось!)

Какое же это фентези, или это эпоха возрождения в постапокалиптическом мире? -)
(Спасибо неизвестному за пиар, советую ознакомиться с автором оригинала по ссылке)

Ещё раз спасибо за бесплатный пиар! Жаль вы не всё произведение публикуете х)

Рейтинг: 0 ( 1 за, 1 против).
чтун про серию Вселенная Вечности

Все четыре книги за пару дней "ушли". Но, строго любителям ЛитАниме (кароч, любителям фанфиков В0) ). Не подкачал, Антон Романович, с "чувством, толком, расстановкой" сделал. Осталось только проду ждать, да...

Рейтинг: +2 ( 2 за, 0 против).

З вершин і низин [Іван Якович Франко] (fb2) читать постранично, страница - 2

- З вершин і низин (а.с. Класика української літератури -38) 401 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Іван Якович Франко

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

си­ли
Й свіжії надії.
Зеленійся, рідне по­ле,
Українська ни­во!
Підоймися, ко­ло­си­ся,
Достигай щас­ли­во!
І щоб вся­ке доб­ре сім'я
Ти повік пле­ка­ла,
І щоб світу доб­ра служ­ба
З тво­го пло­ду ста­ла!
[1880]


НЕ ЗА­БУДЬ, НЕ ЗА­БУДЬ...

Не за­будь, не за­будь
Юних днів, днів вес­ни, -
Путь жит­тя, тем­ну путь
Проясняють во­ни.
Золотих снів, ти­хих втіх,
Щирих сліз і люб­ви,
Чистих по­ривів всіх
Не всти­дай­сь, не гу­би!
Бо ми­нуть - далі труд
В са­моті і глуші,
Мозолі на­рос­туть
На ру­ках і душі.
Лиш хто лю­бить, тер­пить,
В кім кров жи­во ки­пить,
В кім надія ще лік,
Кого бій ще ма­нить,
Людське го­ре сму­тить.
А доб­ро ве­се­лить, -
Той цілий чо­ловік.
Тож сли всю жит­тя путь
Чоловіком цілим
Не прий­десь тобі буть -
Будь хоч хви­леч­ку ним.
А в по­ганії дні,
Болотянії дні,
Як надія прой­де
І по­гас­не чуттє,
Як з ве­ли­ких доріг
Любві, бою за всіх
На вузькі та круті
Ти зійдеш манівці,
Зсушить сер­це жу­ра,
Сколять но­ги тер­ни, -
О,тоді май жит­тя
Вдячно ти спом'яни!
О,тоді ясні сни
Оживлять твою путь…
Юних днів, днів вес­ни
Не за­будь, не за­будь!
10 іюня 1882


ЩЕ ЩЕ­БЕ­ЧЕ У СА­ДОЧ­КУ СО­ЛОВІЙ...

Ще ще­бе­че у са­доч­ку со­ловій
Пісню лю­бую вес­ноньці мо­лодій,
Ще ще­бе­че, як віддав­на ще­бе­тав,
Своїм співом вес­ну крас­ную вітав.
Та не так те­пер в са­доч­ку, як бу­ло:
Вечір в маю, співом все се­ло гу­ло,
По ву­лиці дівча­тонька, на­че рій,
На ви­шеньці вис­вис­тує со­ловій.
Не так нині, як бу­ва­ло! Півсмер­ком
Не йдуть се­лом дівча­тонька ходірком,
Не ви­во­дять співа­но­чок на весь двір
Соловієві на ви­шенці всупір.
Ось з ро­бо­ти пе­ре­му­чені спішать,
Руки й но­ги, мов відру­бані, бо­лять,
Не до жартів їм, сер­деш­ним, та пісень,
Лиш спо­чи­ти б, на­ро­бив­ши­ся весь день!
Важко якось со­ловію ще­бе­тать,
Важко вес­ну, хоч як крас­ну, зустрічать,
Голосить при­ро­ди радість на весь мір,
Наче людсько­му не­щас­тю на докір.
А ще жаль йо­му й супірниць, що їх спів
По се­лу враз з йо­го свис­том го­монів.
Що то жде їх?.. Шлюб з не­лю­бом, рій дітий
Та в'їдли­вая свек­ру­ха й муж ли­хий.
1881


ВЕСНО, ОХ, ДОВ­ГО Ж НА ТЕ­БЕ ЧЕ­КА­ТИ!...

Весно, ох, дов­го ж на те­бе че­ка­ти!
Весно, го­луб­ко, чо­му ж ти не йдеш?
Чом замість се­бе до вбо­гої ха­ти
Голод і хо­лод, руїну і стра­ти
В гості ти шлеш?
Бач, уже май за­чи­няєсь! О маю,
Чом же мер­цем ти при­хо­диш на світ?
Пусто і мерт­во по по­лю, по гаю,
Лиш олов'янії хма­ри вкри­ва­ють
Весь не­бозвід.
Стогін іде по се­ли­щах убо­гих,
Діти гур­та­ми на за­дав­ку мруть,
Сіна не­ма й сте­бельця в обо­ро­гах,
Гине худібка, по до­лах роз­ло­гих
Води ре­вуть.
"Згинем, - люд шеп­че. - Там го­ре не са­ме
Звикло хо­дить. Або по­шесть прий­де,
Або - не дай бо­же - Польща нас­та­не".
От як сей рік зустріча­ють се­ля­ни,
Весно, те­бе.
1881


ОЙ, ЩО ТО В ПОЛІ ЗА ДИ­МО­ВЕ?...

Ой, що то в полі за ди­мо­ве?
Чи то вірли крильця­ми б'ються?
Ні, то До­ля гряд­ки коп­ле,
Красу са­дить, ро­зум сіє,
Примовляє, приспівує:
"Сходи, кра­со, до схід сон­ця,
Ти, ро­зу­ме, - спо­за­ран­ку!
Рости, кра­со, до по­яса,
Ти, ро­зу­ме, ви­ще ме­не!
Іди, кра­со, поміж лю­ди,
Ти, ро­зу­ме гро­ма­да­ми!
Не дайсь, кра­со, то­му взя­ти,
Хто ти хо­че світ зв'яза­ти;
Не дайсь, кра­со, то­му в ру­ки,
Хто тя хо­че в пу­та вку­ти!
А як