Козак Мамарига [Українські народні казки] (fb2) читать постранично, страница - 2
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
- 1
- 2
- 3
- 4
- . . .
- последняя (25) »
КАЗКА ПРО ІЛЛЮ МУРОМЦЯ ТА СОЛОВ'Я-РОЗБІЙНИКА
Під городом Муромом, у бідній родині, був у батька та матері син Ілля. Батько й мати в ліс ходили, дрова рубали, обробляли землю, хліб сіяли та й годували сина, бо він був слабий на ноги. Тридцять літ Ілля на печі лежав, не міг ходити, нічого не міг робити. Одного разу, як були батько й мати на роботі, а Ілля лежав на печі, прийшли три дідусі й гукають: — Іллюшко, Іллюшко, відчини двері! Він каже: — Як же я вам відчиню, я слабий на ноги, я не можу встати! — Устанеш, устанеш, ану понатужся, Іллюшко, ану встань! Ілля понатужився та як махнув ногами, так і зіскочив з печі додолу. Зразу пішов, одчинив двері, дідусі увійшли та й кажуть: — Ну, Ілля, довго ти хворів. А тепер радітимеш, і тато й мама радітимуть, бо будеш ти здоровий і сильний богатир. Подали вони йому кухоль води. — Ось випий цей кухоль води, і тоді почуєш, що буде з тобою. Ну, що тепер почуваєш? — Почуваю велику силу в собі. — Добре, ковтни ще раз! Він перехилив, ковтнув ще раз тої води. — Ану, що тепер почуваєш? — Таку силу, — каже, — почуваю, що коли б у сиру землю встромити кільце, то я взявся б за те кільце та всю землю й перекинув би! — Гаразд, — вони кажуть, — отож тепер, Іллюшко, ти своєю силою не хвастайся і не кажи про неї нікому, а роби так, щоб раділи твої батьки. Злого нікому не роби, а роби тільки добро. В той час на руську землю напали татари. І пішов Ілля Муромець захищати руську землю від татар. Підійшли татари до города Казані, оточили її. А Ілля Муромець теж наспів туди, вирвав дуба та як почав колотити ті війська татарські. Розбив усе військо, тільки три богатирі зосталися. Він підійшов до них і сказав: — Ідіть у своє царство татарське і закажіть усім, щоб більш ніколи на руську землю не приходили. Бо на руській землі появився богатир Ілля Муромець, який всіх поб'є. Пішли ті собі в своє царство, а Ілля Муромець зайшов у місто. Люди всі по хатах поховалися, тремтять і плачуть. — Чого ж ви плачете, люди добрі? — питає Ілля Муромець. — Та як же нам не плакати, коли навколо города татари стоять, всіх нас повбивають! — Де ті татари? Нема ніяких татар, підіть подивіться. Вони вийшли за браму, подивилися — нема нікого, наче й не було. Почали тут усі радіти, веселитися, Іллі Муромцю дякувати та прохати, щоб він з ними залишився. А він сказав: — Ні! Я вас визволив, піду тепер інших визволяти, бо татари й далі пішли. А ви вже не бійтеся нікого, працюйте й живіть собі, як раніше жили, до вас ніхто більше не прийде. Сів Ілля Муромець на коня й поїхав. Взяв путь просто на Київ. А на Київ їхати треба було манівцями, тому що на прямій дорозі сидів сильний і страшний розбійник — Соловей-розбійник. Там ні птиця не пролітала, ані звір не пробігав, жоден богатир не проїздив — Соловей-розбійник усіх побивав. Та Ілля Муромець не побоявся, поїхав прямою дорогою повз той ліс, де Соловей-розбійник сидів. А сидів він на трьох дубах, на дев'яти гілках. Зробив собі там гніздо, щоб йому видно було по всьому лісу. Як тільки хто їде — він одразу засвистить по-солов'їному, аж листя з дерев падає. А як зареве по-звіриному, так і дерево ламається, а хто іде живий — падає на землю і вмирає. От як помітив Соловей-розбійник, що Ілля Муромець їде, як засвистить по-солов'їному — листя посипалось. Як зареве по-звіриному — під Іллею кінь на коліна впав. Ілля Муромець штовхонув свого коня й каже: — Вставай, бо віддам тебе вовкам, якщо ти злякався Солов'я-розбійника. Схопився кінь на рівні ноги, поїхав Ілля Муромець далі. А Соловей-розбійник як побачив, як зіскочив з дуба, та — до нього!.. Та Ілля Муромець націлився з лука і пустив стрілу прямо в нього. Впав
- 1
- 2
- 3
- 4
- . . .
- последняя (25) »
Последние комментарии
11 часов 29 минут назад
11 часов 31 минут назад
12 часов 29 минут назад
12 часов 52 минут назад
1 день 6 часов назад
1 день 6 часов назад