Прочитал первую книгу и часть второй. Скукота, для меня ничего интересно. 90% текста - разбор интриг, написанных по детски. ГГ практически ничему не учится и непонятно, что хочет, так как вовсе не человек, а высший демон, всё что надо достаёт по "щучьему велению". Я лично вообще не понимаю, зачем высшему демону нужны люди и зачем им открывать свои тайны. Живётся ему лучше в нечеловеческом мире. С этой точки зрения весь сюжет - туповат от
подробнее ...
начала до конца, так как ГГ стремится всеми силами, что бы ему прищемили яйца и посадили в клетку. Глупостей в книге тоже выше крыши, так как писать не о чем. Например ГГ продаёт плохенький меч демонов, но который якобы лучше на порядок мечей людей, так как им можно убить демона и тут же не в первый раз покупает меч людей. Спрашивается на хрена ему нужны железки, не могущие убить демонов? Тут же рассказывается, что поисковики собирают демонический метал, так как из него можно изготовить оружие против демонов. Однако почему то самый сильный поисковый отряд вооружён простым железом, который в поединке с полудеманом не может поцарапать противника. В общем автор пишет полную чушь, лишь бы что ли бо писать, не заботясь о смысле написанного. Сплошная лапша и противоречия уже написанному.
Часть вторая продолжает «уже полюбившийся сериал» в части жизнеописания будней курсанта авиационного училища … Вдумчивого читателя (или слушателя так будет вернее в моем конкретном случае) ждут очередные «залеты бойцов», конфликты в казармах и «описание дубовости» комсостава...
Сам же ГГ (несмотря на весь свой опыт) по прежнему переодически лажает (тупит и буксует) и попадается в примитивнейшие ловушки. И хотя совершенно обратный
подробнее ...
пример (по типу магического всезнайки или суперспеца) был бы еще хуже — но все же порой так и хочется прибавить герою +100 очков к сообразительности))
В остальном же все идет без особых геройств и весьма планово (если не считать очередной интриги в финале книги, как впрочем было и в финале части первой)). Но все же помимо чисто технических нюансов службы (весьма непростой кстати...) и «ожидания экшена» (что порой весьма неоправданно) — большая часть (как я уже говорил) просто отдана простому пересказу «жита и быта» бесправного существа именуемого «курсант»))
Не знаю кому как — но мне данная книга (в формате аудио) дико «зашла»)) Так что если читать только ради чтения (т.е не спеша и не пролистывая страницы), то и Вам (я надеюсь) она так же придется «ко двору»))
Как ни странно, но похоже я открыл (для себя) новый подвид жанра попаданцы... Обычно их все (до этого) можно было сразу (если очень грубо) разделить на «динамично-прогрессорские» (всезнайка-герой-мессия мигом меняющий «привычный ход» истории) и «бытовые-корректирующие» (где ГГ пытается исправить лишь свою личную жизнь, а на все остальное ему в общем-то пофиг)).
И там и там (конечно) возможны отступления, однако в целом (для обоих
подробнее ...
вариантов) характерно наличие какой-то итоговой цели (спасти СССР от развала или просто желание стать гораздо успешнее «чем в прошлый раз»). Но все чаще и чаще мне отчего-то стали попадаться книги (данной «линейки» или к примеру попаданческий цикл Р.Дамирова «Курсант») где все выстроено совсем на других принципах...
Первое что бросается в глаза — это профессия... Вокруг нее и будет «вертеться все остальное». Далее (после выбора любимой темы: «медик-врач», военный, летчик, милиционер, пожарный и пр) автор предлагает ПРОСТО пожить жизнь героя (при всех заданных условиях «периода подселения»).
И да — здесь тоже будут всяческие геройства, свершения и даже местами прогрессорство (куда уж без него), но все это совсем НЕ является искомой целью (что-то исправить, сломать или починить). Нет! Просто — каждая новая книга (часть) это лишь очередная «дверь», для того что-бы еще чуть-чуть пожить жизнь (глазами героя).
И самое забавное, что при данном подходе — уже совсем не обязательны все привычные шаблоны (использовав которые писать-то в принципе трудновато, ибо ГГ уже отработал «попаданческий минимум», да и что к примеру, будет делать генсек с пятью звездами ГСС, после победы над СаСШ? Все! Дальше писать просто нет никакого смысла (т.к дальше будет тупо неинтересно). А тут же ... тут просто поле не паханное)) Так что «только успевай писать продолжение»))
P.S Конкретно в этой части ГГ (вчерашний школьник) «дико щемится» в авиационное училище — несмотря на «куеву тучу» косяков (в виде разбитого самолета, который ему доверили!!!) и неких «тайн дома …» нет не Романовых)) а его личного дома)).
Местами ГГ (несмотря на нехилый багаж и опыт прошлой жизни) откровенно тупит и все никак не может «разрулить конфликт» вырастающий в очередное (казалось бы неприодолимое препятствие) к заветной цели... Но... толи судьба все же милостива к «засланцу», то ли общее количество (хороших и желающих помочь) знакомых (посвященных в некую тайну) все же не переводится))
В общем — книга (несмотря на некоторые шороховатости) была прослушана на «ура», а интрига в финале (части первой) мигом заставило искать продолжение))
Лейхтера отримала подальше підтвердження в австрійських і польських документах? Чому до цих пір закрита для вивчення доповідь Рудольфа, що містить детальний аналіз всіх отриманих результатів? Чому ті, хто намагався оприлюднити доповідь Рудольфа, понесли настільки суворе покарання? Чому під забороною знаходяться навіть розмови про достовірність та точність даних цієї доповіді?
12. Чим пояснити, що вперше в історії наукового світу була відкликана докторська ступінь, отримана паном Рокесом за дослідження "доповіді Герштейна"? І чому саме ця доповідь навіть не розглядалося на Нюрнберзькому процесі? Адже відомий історик, міністр-соціаліст Ален Деко, виступаючи в пресі, говорив, що "неможливо повною мірою оцінити доповідь Герштейна, не ознайомившись попередньо з чудовою працею М. Рокеса". У своїй книзі "Абсолютна війна" (La guerre absolue, 1998) він писав: "Я захоплений майстерністю пана Рокеса і бездоганністю його докторської дисертації з доповіді Герштейна".
13. Чим пояснити заяви Раймона Арона і Франсуа Фюре на конференції в Сорбоннському університеті (де, до речі, не було жодного націоналіста) про те, що їм не вдалося знайти навіть натяку на письмові чи усні розпорядження про знищення жидів?
14. Чому всіляко замовчуються плани знищення німецької нації шляхом стерилізації всіх чоловіків? А про це, зокрема, писав жид Кауфман у своїй книзі «Німеччина повинна зникнути». Чи це така дрібниця, про яку й говорити не варто?
15. Газ Циклон-Б широко використовувався в системі охорони здоров'я Німеччини починаючи з 1920 року. То чи варто стверджувати, ніби в концтаборах йому знайшли інше застосування, що виходить за рамки боротьби з вошами і попередження тифу? Чим пояснити, що великі запаси Циклону-Б були знайдені навіть у тих таборах, де, як офіційно визнано, ніколи не проводилося знищення людей у газових камерах?
16. Чому так багато шуму про "загибель у газових камерах шести мільйонів жидів", але нічого не чути про 80 мільйонів гоїв, знищених в СРСР чисто жидівським політичним режимом? Тоді катували Каганович, Ягода, Френкель, Фірін, Урицький, Раппопорт і півсотні інших жидів.
17. Чому на суді над Цюнделем, що відбувся у Канаді, йому в провину було поставлено "поетичне підбурювання" до голокосту? Чому жидівські ревнителі історичної справедливості, зганьбили себе такими заявами, надалі відмовилися з'явитися за повісткою суду?
18. Що змусило прийняти закон Фабіуса-Гессо? Один з його авторів — людина зі змішаною кров'ю, а другий належить до комуністичної партії, на совісті якої 200 мільйонів людських життів.
19. Хіба все вищесказане не є доказом фальшивки? До того, як обійняти посаду міністра юстиції Франції, М. Тубон стверджував, що сталінсько-оруелівський принцип "покарання за переконання" (це вважається злочином в суспільстві Великого Брата, описаному в книзі "1984") лише заважає збагнути правду. Закони на основі такого принципу не просто антиконституційні і антидемократичні; вони порушують основоположні права людини. Нам потрібні факти та докази, незалежно від того, захищають вони гіпотезу або суперечать їй. Професор Форіссон буквально благав про широке обговорення колосальної кількості протиріч, але такої можливості йому не дали. Про це ж просив і аббат П'єр, якому спочатку начебто пообіцяли організувати таку дискусію, але майже відразу відмовили в цьому. Коли подібне обговорення все ж таки вдалося провести на телебаченні Лугано, прихильники перегляду теорії голокосту досягли такого переконливого успіху, що передачу довелося повторювати. Переоцінити цю подію просто неможливо, адже засоби масової інформації рідко коли намагаються порухати хоча б пальцем, не отримавши на те санкції жидівського лобі.
20. Чому, коли вчений намагається вказати на математичні і технічні невідповідності гіпотези, його негайно переривають? У черговий раз ми стаємо свідками насадження релігійної історичної догми. Ті, хто відмовляється молитися на неї, негайно піддаються удару сучасної інквізиції, хоча Церква сьогодні відокремлена від держави.
21. Як пояснити повідомлення, опубліковане в відомій французької газеті «Експрес» в січні 1995 року, про те що газові камери, які десятиліттями демонструвалися відвідувачам Аушвіца-I, були побудовані вже після війни? Виходить, все, що про них говорилося, — чиста брехня?
22. Справжнім голокостом, який забрав життя 60 мільйонів людей, стала війна, яку в 1933 році розгорнули жиди проти Гітлера. Гітлер дав хліб шести мільйонам безробітних, він відкинув диктатуру долара і жидівського тоталітаризму, що опоганює не тільки окрему людину, але і всю планету, під прикриттям фальшивої вивіски "демократія". Залишилися тільки два учасники: тоталітарна юдопатія, спрямована на знищення людства і планети, і націоналізм для гоїв, ще не вражений капітало-марксистським впливом жидів.
Навіть Жан Франсуа Кан висловлює у своїй книзі "Маріанна" неабияке роздратування бюрократами Всесвітнього жидівського конгресу, що
Последние комментарии
1 день 6 часов назад
1 день 6 часов назад
1 день 6 часов назад
1 день 7 часов назад
1 день 9 часов назад
1 день 9 часов назад