Вороной Георгий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
ВОРОНИЙ Георгій Феодосійович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Математик. Фундатор сучасної аналітичної теорії чисел. В інформатиці існує науковий термін
«діаграма Вороного».
З викладацької родини. Батько, Вороний В., – професор.
Народився 16 (28) квітня 1868 р. в с. Журавці Пирятинського повіту Полтавської губернії
Російської імперії (нині – Варвинський район Чернігівської області України).
Помер 7 (20) листопада 1908 р. в м. Варшаві (Польща). Похований за заповітом у рідному селі.
Навчався в Бердянській, Прилуцькій гімназіях, закінчив математичне відділення Петербурзького
університету (1885-1889).
Працював викладачем Варшавського університету (1894-1908).
Член-кореспондент Петербурзької АН (1907).
Член Московського математичного товариства (1898).
Лауреат премії ім. академіка В. Буняківського (1897).
Наш земляк – автор низки фундаментальних відкриттів, нових наукових напрямів. Більшість з них
стосуються геометрії багатогранників та геометрії чисел. Стимулювавши розвиток аналітичної
теорії чисел, вони знайшли найширший спектр практичного застосування: від комп’ютерної
графіки, офтальмології, кристалографії до проблем розпізнавання образів і створення штучного
інтелекту.
Перу В. належать доробки: «Про цілі алгебраїчні числа, які залежать від кореня незвідного
порівняння третього ступеня» (1894), «Про одне узагальнення алгоритму неперервних дробів»
(1897), «Про одне завдання з теорії асимптотичних функцій» (1903), «Властивості позитивних
досконалих квадратичних форм» (1907), «Дослідження про примітивні паралелоедри» (1908-1909).
Помер В. раптово від хвороби нирок.
Його пам’яті вчені світу присвятили три Міжнародні конференції з теорії чисел, які пройшли у
Києві (1993; 1998; 2003).
Серед друзів та близьких знайомих В. – А. Марков, Г. Мінковський, Б. Делоне, В. Серпинський та
ін.
***
ЖАГА ДО ПОШУКІВ
, з життєвого кредо Г. Вороного
Жага до пошуків, до відшукання нових властивостей і відношень величин розвинулась у мене
неймовірно; я через силу випускаю перо з рук.
СИДЖУ І ПИШУ, ПИШУ, з щоденника Г. Вороного
29 березня 1887 р.
Я по 12 годин підряд обчислюю об’єми геть не потрібних мені пірамід і таке інше, і раптом, на
найцікавішому місці – швах! Виходить ні Богові свічка, ні чортові коцюба!
10 квітня 1887 р.
Цілих десять днів я не писав свого щоденника, але не тому, що було ліньки, а просто за браком
часу. Весь Страсний тиждень я сидів над розрахунками сонячного і місячного затемнень. Здається,
щодо першого я одержав хибний результат. Доведеться переглянути деякі частини обчислень.
16 травня 1887 р.
Я відчуваю в собі силу, маю бажання працювати, але для цього слід позбутися завеликої кількості
знайомств. Моя кімната – якийсь готель, в ній постійно повно відвідувачів.
25 грудня 1888 р.
Вчора я завершив розпочате мною доведення теореми Адамса, який про останню теорему сказав,
що він не може її довести, але що він не має жодних сумнівів щодо її істинності. Я довів її цілком
строго, так що раніше накреслене є окремим випадком, але мені довелося додати одну лему…
9 січня 1889 р.
Я не хотів починати свого щоденника, доки не дізнаюся напевно, що робота, яку я представив
професору Маркову, ним схвалена. …Він мені сказав, що якби розібратися з літературою цього
питання, то можна було б надрукувати мою працю. Я сказав, що хотів би трохи зачекати, бо
продовжив свою роботу.
Він мені сказав, що він проглядав таблицю чисел Бернуллі і не впевнений, що можна знайти закон
чисельника, бо там з’являються дуже великі прості числа. У відповідь я представив йому теорему, яка вводить ці прості числа…
4 березня 1889 р.
Учора я написав ці рядки і одразу ж засів за роботу. І ось за кілька годин я перевернув усю свою
попередню роботу. Все, що там було неясного, все це виводиться так просто, що кращого й
бажати не треба
6 серпня 1889 р.
Тож прощавай, Олю, прощавай, Журавко! до нової весни я загорнусь у свою броню і, як уві сні,
буде ввижатися мені це літо, яке дало таки мені, крім сил і здоров’я, ще й ті крихітки щастя, які, я
знаю, так часто буду знову переживати, читаючи в Петербурзі свій щоденник, збираючи їх із тих
розмов з Олею, які я записував, і всього того, що так часто змушувало битись моє серце...
31 грудня 1889 р.
Найнеобхідніші справи, обов’язки – все це відступає на задній план, і я без кінця сиджу і пишу, і
пишу...
20 лютого 1908 р.
Я маю великі успіхи в розв’язанні задачі, над якою працюю, тим часом здоров’я моє дедалі гіршає.
Вчора я вперше чітко уявив собі алгоритм, який повинен розв’язати всі питання теорії форм.
ТВОРЕЦЬ ГЕОМЕТРІЇ ЧИСЕЛ, з оцінки діяльності Г. Вороного Б. Делоне
Глибина і важливість його численних досліджень залишили глибокий слід в сучасній теорії чисел.
Поряд із Мінковським Вороний є творцем геометрії чисел. Роботу Вороного 1903 року про число
точок під гіперболою треба вважати віхою, з якої починається сучасна аналітична теорія чисел.
У Вороного всього шість великих і шість малих праць. Кожна з великих праць – або капітальна в
даному обсягу, або відкриває велику ділянку досліджень; навіть кожна мала праця Вороного
незвичайно оригінальна і часом no-новому спрямовує дослідження.
ОБЧИСЛЮВАЛЬНА ГЕОМЕТРІЯ ПОЧАЛАСЯ З «ДІАГРАМИ ВОРОНОГО», оцінки
діяльності Г. Вороного О. Айхгольцером і Ф. Ауренгаммером
Діаграми Вороного було введено в теоретичну комп’ютерну науку близько двадцяти років тому.
Відтоді їх стали повсюдно використовувати при конструюванні геометричних алгоритмів, так що
дехто датує народження обчислювальної геометрії саме цим моментом.
Дійсно, значний процент статей з обчислювальної геометричної літератури прямо чи
опосередковано пов’язаний із діаграмами Вороного і спорідненими структурами.
ГЕНІАЛЬНИЙ МАТЕМАТИК, зі спогадів Д. Граве
Георгій Вороний – геніальний український математик. Він під час свого перебування в
Петербурзькому університеті займався з гідним подиву успіхом кубічною областю і в цій області
зробив геніальне відкриття. Він узагальнив на кубічну область алгоритм неперервних дробів, що
дає алгебричні одиниці в квадратичній області. Це узагальнення марно шукали з часів Ейлера
протягом XIX століття усі найвидатніші математики. Вийшов таким чином алгоритм Вороного.
БЛИЗЬКІ ПОПЛАТИЛИСЯ СВОБОДОЮ, з розвідки Г. Ситої «Праця і геній Георгія
Вороного»
З Журавкою Георгій Вороний був тісно пов’язаний упродовж всього свого життя – щорічно
приїздив до рідних на літній відпочинок, тут обмірковував свої наукові праці.
…Мальовничий пагорб над Удаєм у Журавці придбав для свого постійного проживання дід
Георгія Вороного – Яків, який замолоду чумакував, а зібравши грошей, зайнявся селянською
справою.
…Батько Георгія – Феодосій Вороний (1837-1910), майстер російської філології, працював
професором у Ніжинському ліцеї (І864-1872), а згодом очолював гімназії в Кишиневі, Бердянську,
Прилуках. Ще в роки свого студентства в Київському університеті він став ініціатором створення
безкоштовних недільних шкіл для робітничої молоді...
Ідею створення недільних шкіл підтримав Тарас Шевченко, 1859 року він відвідав подільську
школу і наступного року подарував їй 50 примірників свого «Кобзаря».
…Власним коштом Феодосій Вороний побудував у Журавці школу для сільських дітей. У школі
влаштовували лекції, концерти, спектаклі для місцевих жителів, а зібрані гроші йшли на
поповнення народної бібліотеки...
В 30-ті роки родина Георгія Вороного розділила трагічну долю свідомої української інтелігенції, поплатившись свободою, а дехто навіть життям. Під час «розкуркулювання» Ольга Митрофанівна
змушена була негайно (за одну ніч) виїхати з родиною. Більше вони не вертались.
Георгій Вороний мав шестеро дітей, чотири дочки і два сини.
Один із синів Георгія Вороного Юрій, – став вченим-хірургом, він першим у світі зробив
пересадку нирки людині (1934 рік). Чи багато кому в Україні нині відомий цей факт?
Нелегкою була доля Марії. Вона з сім’єю жила в Білій Церкві, викладала українську мову.
Чоловіка її, Василя Василенка, ветлікаря, заарештували і закатували, тому що він відмовився
доносити на свого підлеглого, до того ж мав необережність одягати українську сорочку. Сама
Марія також отримала свій строк – 10 років, – і відбувала його на Далекому Сході.
Марія була великою оптимісткою. Вона мала добре серце, яке не зачерствіло від довгих років
поневірянь. Відходячи з життя – а це було в 1984 році, – вона заповідала авторові цих рядків не
забувати її родини, того доброго, що вони зробили на землі. «Мій дід, батько, його брати і діти –
вони були справжні, – казала Марія, – бо нас у родині вчили ніколи не думати про багатство – та
багатими ми ніколи й не були, – і навіть не про славу, а тільки про славу України».
Рукописи Г. Вороного, кілька зошитів його математичного щоденника та інші документи були
збережені його сім’єю і передані до відділу рукописів бібліотеки АН України, де вони тепер
зберігаються.
ВИНАХОДИ РУХАЮТЬ НАУКУ ВСЕ ДАЛІ, з монографії М. Медведєва «Метод Вороного –
Делоне в дослідженні структури некристалічних систем»
Ідея про те, що для будь-якого центру з деякого ансамблю можна виділити область простору,
котра відноситься до даного центру, виникала неодноразово. Мабуть, найраніша ілюстрація...
здійснена Декартом і відноситися до 1644 року. Наступними, хто займався цією проблемою, були
Гаус, Диріхле і Вороний.
Після цих робіт природною областю застосування багатогранників Вороного стала
кристалографія. ...Наступним незалежним відкриттям багатогранників Вороного є осередок
Вігнера-Зейтца. Ця побудова – одна з можливостей вибору простого кристалічного осередку, який
заповнює при трансляції весь простір.
Ми розробили цей метод для аналізу просторового розподілу в білковій глобулі. Розроблено
алгоритм пошуку тривимірних поліедрів Вороного. Написана програма, дозволяюча прочитувати з
файлів PDB-банка інформацію про координати атомів в молекулі білка і проводити розрахунок за
тривимірною побудовою поліедрів Вороного.
Последние комментарии
17 часов 17 минут назад
17 часов 53 минут назад
18 часов 46 минут назад
18 часов 50 минут назад
19 часов 2 минут назад
19 часов 15 минут назад