Штукарі [Богуміл Грабал] (fb2) читать постранично, страница - 5


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

широкому розумінні цього поняття. Я не прагну розкривати якісь глобальні проблеми, я хочу, щоб кожна людина мала свою улюблену працю, сім’ю, друзів. Мої герої — звичайні люди, які після роботи відвідують свою улюблену ресторацію, п'ють пиво, не почуваються самотніми. Вони знають, що з ними буде завтра, вони веселі, іронічні, дотепні, сумні, добрі. Вони далекі від великої політики, але й можуть сказати про неї своє влучне слово, а у критичній ситуації, скажімо, воєнній, здатні й на серйозні вчинки.

— З яких своїх творів ви хотіли б почати знайомство з українськими читачами?

— Ви знаєте, я справді радий, що в Радянському Союзі нарешті знято негласну «заборону» на мої книжки, які ось уже майже тридцять років перекладаються по цілому світі. Думаю, для українського читача найцікавіше було б познайомитися з «Поїздами особливого призначення», «Вигадниками», «Гучною самотністю». Там є і «празька» іронія, гумор, і елементи фантастики в реалістичній оповіді. Найбільше, гадаю, українського читача зацікавив би невеликий твір «Поїзди особливого призначення», де йдеться про боротьбу звичайних жителів звичайного містечка проти німецьких фашистів під час війни — ця тема, по-моєму, близька й зрозуміла всім людям.

— Який з-поміж ваших творів видається вам найкращим чи, може, найдорожчим?

— Найлегше мені писалась «Гучна самотність». Я зовсім не докладав зусиль, працюючи над цією книжкою. Писав її, як Гашек свого «Швейка».

— А над чим ви працюєте зараз? Що обмірковуєте?

— У сімдесят п'ять років важко відповідати на питання про «творчі плани». Я хотів би, щоб усе було, як раніше. Щоб була жива моя дружина, щоб я не мав жодних недуг і щоб мені не забракло сили. Я перебуваю вже на такому життєвому рубежі, коли час підбивати підсумки. Я б хотів якось узагальнити все, що зробив. Звісно, працюватиму, звісно, писатиму про себе, про друзів, про суспільство, про світ, у якому мені судилося жити…


Журнал "Всесвіт" №8 1989 р.

Примітки

1

Бівой — мисливець, персонаж «Стародавніх чеських легенд» Алоїса Їрасека.

(обратно)